Чопко Віктор Олександрович

Чопко Віктор Олександрович

Дата та місце народження: 1 грудня 1982 р., с. Юнівка, Локачинський район, Волинська область.

Дата та місце загибелі: 25 березня 2016 р., м. Мар'їнка, Донецька область.

Звання: Старшина.

Посада: Механік-водій.

Підрозділ: 14-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 25 березня 2016 р. поблизу міста Мар'їнка (Донецька область) під час обстрілу одного з крайніх опорних пунктів бригади.

Сімейний стан: Залишилися мати, дружина та двоє дітей.

Місце поховання: с. Затурці, Локачинський район, Волинська область.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Той постріл - в серце всій родині...
Сльоза пекуча від образи,
Чому, чому Ти там загинув,
За крок до звільнення наказу.
Як чоловік і справжній лицар
Грудьми сміливо заступив
Наш рідний край, щоб лютий вихор
Його ущент не спопелив.
Прости нам, любий наш герою,
За всіх негідників прости,
Хто лицемірно нас роззброїв,
Як жебраків у світ пустив.
Пробач нам, рідний. Душа плаче
Від кривди й болю за дітей.
Злодійств тим зайдам не пробачим:
Каліцтв і тисячних смертей.
Прокляті будуть всі іуди,
Що за криваві срібняки
Вкраїнські розривають груди,
І п'ють з них кров, мов хижаки.
Чи заговорить колись совість
У наших ницих земляків,
За проданий бездумно голос,
Що в скриньку виборчу влетів.
Нехай той біль стократ озветься
В серцях не спідлених людей.
А лютий ворог хай сміється!..
Прокляттям горе те впаде
На весь їх рід дикунський, підлий,
Захланний, жадобою впитий.
Народ наш вистоїть і гідно
У мирі буде вічно жити!
В очах твоїх померкнув світ,
Лиш світлий образ України
Обличчями дітей, дружини
І матері зорить у слід.
Земля хай пухом Тобі буде,
Під небом барви голубизни,
Родина, вір нам, не забуде
І пам'ятатиме Вітчизна!

Віталій Кушнір, Затурці