Чубенко Степан Вікторович

Народився 11 листопада 1997 року в місті Краматорськ Донецької області. З 2004 року навчався у загальноосвітній школі №12 міста Краматорська. Захоплювався спортом. Спочатку займався греко-римською боротьбою, потім захопився футболом. Був воротарем юнацької футбольної команди «Авангард» міста Краматорська. Грав у місцевій команді Клубу веселих і кмітливих. З початком проросійських виступів в Україні у 2014 році Степан Чубенко разом з друзями брав участь у мітингах на підтримку цілісності України, які проводилися в місті Краматорськ. Хлопці носили воду, продукти, засоби гігієни українським військовим, які прибули в місто. Під час обстрілу Степан Чубенко допомагав спускатися у сховище літнім людям, носив їм воду, коли місто опинилося відрізаним від водопостачання. Ризикуючи життям, хлопець зняв з міської площі прапор так званої «Донецької Народної Республіки». Коли у квітні 2014 року російські бойовики захопили місто Краматорськ, мати відвезла Степана Чубенко до своїх батьків в Росію, але 27 травня він повернувся, заявивши, що не хоче ховатися «як пацюк» у важкі для України часи. На початку липня 2014 року Степан Чубенко поїхав до друга у Київ. 23 липня 2014 року хлопець сів на поїзд у Києві, щоб повернутися додому. Їхав через місто Донецьк. На залізничному вокзалі міста Донецька хлопця затримали бандити батальйону «Керч», за однією з версій за жовто-блакитну стрічку на рюкзаку та шарф футбольного клубу «Карпати», за іншою - за те, що почав сперечатися з ними протии роз'єднання країни і утворення автономних республік. Неповнолітнього хлопця вивезли до селища міського типу Горбачево-Михайлівка Моспинської міської ради Донецької області, де його по-звірячому катували і били декілька днів із зав'язаними руками та ногами. Бойовики пропонували йому перейти на їхній бік, але зламати хлопця їм так і не вдалося. 27 липня 2014 року Степан Чубенко був розстріляний терористами. Відразу після зникнення сина, його батьки поїхали в Донецьк на його розшуки. Їм вдалося дізнатись, що хлопця було розстріляно і поспілкуватися з ватажком ДНРівців Олександром Захарченком, який пообіцяв їм розшукати тіло сина і його вбивць. У кінці вересня 2014 года до батьків прийшла звістка, що тіло її сина знайдено. Ексгумація була призначена на 3 жовтня 2014 року, в ході якої, мати впізнала свого сина. Їй вдалося домогтися його відправки у Краматорськ. 8 листопада 2014 року похований на міському кладовищі міста Краматорськ.