Шепетько Сергій Петрович

Шепетько Сергій Петрович

Дата та місце народження: 16 лютого 1986 р., с. Сущани, Олевський район, Житомирська область.

Дата та місце загибелі: 9 серпня 2014 р., с. Маринівка, Шахтарський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Стрілець.

Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: БРДМ комендантського взводу 30 ОМБр 8 серпня 2014 р. близько 17.00 год. висунувся на встановлення блок - посту в с. Маринівка, на броні якого знаходився Шепетько Сеоргій, сержант Ю. Макарчук, солдат О. Іщук та інші бійці. За БРДМ ом рухався Урал у ньому були солдат О. Коростинський, старший солдат Р. Козаренко, солдат О. Закусило.

При в'їзді в Маринівку БРДМ обстріляли проросійські незаконні банд формування зі стрілецької великокаліберної зброї. В результаті попадання із гранатомету в БРДМ, Макарчук та Іщук загинули одразу, а Шепетько та два інших воїни поранені, один із них отримав важкі проникаючі поранення. Шепетько отримав наскрізне уламкове поранення під праву ключицю, він весь час переймався важкопораненим товаришем, з яким мав дружні стосунки. На жаль рішення командира взводу виявилось неочікуваним для Сергія, тому що він мав намір залишити важкопораненого товариша і ще одного непораненого бійця. Але С. Шепетька це обурило і він залишився, щоб до останнього допомагати товаришу.

Але вранці наступного дня до їхнього укриття прийшла група озброєних людей у військовій формі з білими пов'язками на руках. Неушкодженого бійця витягли з окопа та положили обличчям в землю, але краєм ока він бачив що старший групи, з декількома бойовиками, спустився в окоп та намагався заставити Шепетька виконувати його накази, але Сергій не став підкорятись окупантам. Старший підняв пістолет та вистрелив йому в голову. Важкопораненого бійця відправили в Росію в Ростовський госпіталь, а потім, за сприяння консула, був переправлений в Одесу, інший боєць пройшов пекло полону і повернувся додому.

11 вересня 2014 Сергій був захороненний, як тимчасово невпізнанний захисник України на Алеї слави Краснопільського кладовища м. Дніпропетровськ. Упізнаний за експертизою ДНК. Похований 18 березня 2015 р.

Місце поховання: с. Сущани, Олевський район, Житомирська область (фото пам'ятника № 1, № 2, № 3).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 473/2015 від 13 серпня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

У серпні 2015 року з нагоди Дня Незалежності України нагороджений Подякою голови Державного агентства лісових ресурсів України (посмертно).

від мами від сестри
Лілії Сапіги
від сестри
Альони Папушиної
від сестри
Наталії Шепетько
від сестри
Тишко Аліни
Ти у вічі ворогу сміло дивися
Він тебе злякався бо ти не скорився,
І постріл над степом лунає -
Життя молоде обриває…

Не став на коліна, не став ти благати,
Гідність людську не дав поламати.
Пам'ять про тебе у наших думках,
Героєм залишися ти у віках.

Хай вітер по світу цю звістку несе,
Бо ворог платитиме кров'ю за все:
За сльози удів, матерів і дітей,
За сум у очах українських людей.
від Людмили Існюк та її родини
від рідних від колег-лісівників от семьи погибшего Юрия Макарчука 30 бригада