Шевчук Сергій Мирославович

Шевчук Сергій Мирославович

Дата та місце народження: 1 жовтня 1982 р., м. Борислав, Львівська область.

Дата та місце загибелі: 17 серпня 2014 р., смт. Нижня Кринка, Макіївська міська рада, Донецька область.

Звання: Капітан (посмертно).

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 25-а окрема повітряно-десантна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 17 серпня 2014 р. під час обстрілу з БМ-21 "Град" в ході пошуково-ударних дій в зоні АТО.

Сімейний стан: Залишились батьки, брат та донька.

Місце поховання: м. Борислав, Львівська область (фото пам'ятника № 1, № 2, № 3).

4 серпня 2014 р. нагороджений нагрудним знаком «За взяття Савур-Могили».

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

1 вересня 2015 р. нагороджений медаллю «За гідність та патріотизм» (посмертно).

Сергій для нас завжди живий
і буде в наших серцях
від брата Віталія

Сергій народився в родині Надії та Мирослава Шевчуків 1.10.1982 року в Бориславі Львівської області. Навчався в СШ №2 м. Трускавець. Потім отримав кваліфікацію юриста у Львівському інституті внутрішніх справ при Національній академії ВД України з 1999 по 2004 рік. Служив в лінійному управлінні на Львівській залізниці УМВС України на транспорті.

Створив сім'ю і проживав у Трускавці. В 2009 р. Сергій переїхав до Дніпропетровська. З березня 2014 року мобілізувався на захист батьківщини в частину ВДВ А1126 смт. Гвардійське і до останнього подиху віддавав свій обов'язок громадянина, патріота, українця.


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

У Дніпропетровську працював на Придніпровській залізниці, ст.Ніжнеднепровск-вузол, СК-1 в Воєнізованої охороні. Скрізь характеризувався як відповідальний, виконавчий, молодий і веселий, завжди позитивно налаштований молодий колега і товариш. При мобілізації був призначений на посаду командира 2 взводу 9 роти ВДВ, частини А1126. Під час служби командиром взводу показував приклад мужності, патріотизму, витримки, витривалості. Приймав участь у багатьох операціях в Амвросіївці, Зеленопіллі, Саур-Могилі, Дебальцеве, де і загинув у віці 31 рік смертю хоробрих 17.08.2014 під смт. Нижня Кринка разом з частиною товаришів свого взводу.


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Все своє життя Сергій був непримиренним борцем за незалежність України, борцем з корупцією і несправедливістю у всьому. Завжди був патріотом, шанував і знав історію батьківщини, героїв полеглих за Україну в усі часи, захоплювався героями Майдану.


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Був захопленим комп'ютерними та мобільними технологіями, любив подорожувати, був футбольним фанатом ФК Динамо Київ, Дніпро, музики Trance , а також українських відомих рок-груп, дуже любив природу та тварин.


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Сергій був ласкавим, гідним сином батькам, братові, люблячим, дуже уважним чоловіком, мав величезні плани на життя ...

Улюблений наш, ти навічно залишишся в нашій пам'яті, ти вніс у наше життя яскравий слід своїм добром, теплом і прикладом - ти назавжди Герой Українського народу, ти наш Герой ! Ти наш ангел-охоронець ! Нехай пам'ять про тебе живе навіть, коли забудуть нас ... Батьки, донька Марія-Анастасія, брат Віталій.

О друже мій добрий! друже незабутий!
Живою душею в Украйні витай,
Літай з козаками понад берегами,
Розкриті могили в степу назирай.
Заплач з козаками дрібними сльозами
І мене з неволі в степу виглядай.
А поки що мої думи,
Моє люте горе
Сіятиму — нехай ростуть
Та з вітром говорять.
Вітер тихий з України
Понесе з росою
Мої думи аж до тебе!..
Братньою сльозою
Ти їх, друже, привітаєш,
Тихо прочитаєш...
І могили, степи, море,
І мене згадаєш.
Т.Г.Шевченко

Рішенням Бориславської міської ради Львіської області від 30.10.2014 р. № 1588 — удостоєний званням почесного громадянина міста Борислава (посмертно).