Волнухін Сергій Анатолійович

Волнухін Сергій Анатолійович

Дата та місце народження: 18 травня 1986 р., Казахстан.

Дата та місце загибелі: 6 серпня 2014 р., с. Дмитрівка, Шахтарський район, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Водій.

Підрозділ: 72-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 6 серпня 2014 р. потрапивши в засідку біля с. Дмитрівка, Шахтарський район, Донецька область. Зрикошетивши від броні куля пройшла збоку в незахищену бронежилетом частину тіла.

Сімейний стан: Залишились дружина та донька.

Місце поховання: м. Славутич, Київська область.

Орденом За мужність III ступеня

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від коханої дружини та доньки від славутичанки від Андрія Музики

Уходят туда, где есть город-мечта
И где ангел их душу излечит,
Где горит та звезда и ведет их туда -
Там где жизнь под названием ВЕЧНОСТЬ...

Ты помнишь, милый, как мечтали?
Обнявшись вечером мы ворковали,
Как счастье было из тебя ключом,
Когда узнал, что будешь ты отцом?
А помнишь, как переживал,
Когда впервые дочь на руки взял?
Как забирал нас из роддома,
Как с радостью ждали нас все дома?
Как счастливы были мы тогда!
Все в миг разрушила проклятая ВОЙНА!
Зачем ушел ты?
А я в слезах сейчас тону.
Как я любила раньше утро,
Прижмусь и что-то прошепчу под ухо,
Сейчас же жду скорее ночь,
Чтобы уснуть, прогнав все мысли прочь.
А вдруг увижу я во сне,
Как возвращаешься ко мне.
Здоровый, целый, невредимый,
Такой же нежный, ласковый, любимый?
Вернись и навсегда останься!
Хотя бы ты во снах почаще появляйся!
Как трудно жить мне без тебя!
Мой милый, я люблю тебя!


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!