Яков'як Віктор Петрович

Яков'як Віктор Петрович

Дата та місце народження: 9 серпня 1988 р., с. Голосків, Коломийський район, Івано-Франківська область.

Дата та місце загибелі: 29 травня 2014 р., м. Слов'янськ, Донецька область.

Звання: Старший сержант міліції.

Посада: Міліціонер.

Підрозділ: Спеціальна рота міліції УМВС України в Івано-Франківській області.

Обставини загибелі: Загинув поблизу Слов'янська в районі проведення АТО. Знаходився у гелікоптері Мі-8МТ Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу на п'ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав обстрілу, що вівся з лісосмуги, та був підбитий. Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя шістьох військовослужбовців НГУ: генерал-майора Сергія Кульчицького, полковника Сергія Бульдовича, майора Віталія Куриловича, капітана Сергія Кравченка, прапорщиків Валентина Білошкурського і Віктора Ліпського, та шістьох працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області: старших лейтенантів міліції Петра Безпалька і Василя Семанюка, старшого прапорщика міліції Володимира Шарабуряка, прапорщика міліції Володимира Лисенчука, старшини міліції Петра Остап’юка, старшого сержанта міліції Віктора Яков’яка. Дивом уціліти судилося лише одному із членів екіпажу – другому пілоту капітану Олександру Макеєнку, який дістав тяжкі травми.

Сімейний стан: Залишились батьки-пенсіонери, четверо братів та сестер, наречена.

Місце поховання: с. Голосків, Коломийський район, Івано-Франківська область.

Орден За мужність I ступеня

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу", нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно).


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Виріс у багатодітній сільській родині (був у ній четвертим з п’яти дітей, один із старших братів Віктора - працівник міліції). 2006 р. закінчив Івано-Франківський професійний будівельний ліцей (за спеціальністю "Столяр будівельний; паркетник"), потому працював охоронцем. З квітня 2007-го до квітня 2008 р. проходив строкову військову службу на посаді стрільця столичної окремої конвойної бригади внутрішніх військ МВС України (в/ч 3066), з 26 травня 2009 р. проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді міліціонера роти міліції особливого призначення "Беркут" УМВС України в Івано-Франківській області (з березня 2014 р. - спеціальна рота міліції УМВС України в Івано-Франківській області). Під час подій Революції Гідності, взимку 2013 - 2014 рр. виконував завдання з охорони громадського порядку на вулицях столиці. Протягом понад місяця брав участь у антитерористичній операції на сході України.

Захоплювався легкою атлетикою, був енергійним, чесним, принциповим, чуйним: сприймав чуже горе, як своє, у будь-якій ситуації швидко знаходив спільну мову з людьми. Збирався створити свою родину, його наречена досі не може змиритися з тим, що його немає…

14 листопада 2014 р. на Донеччині, поблизу Слов’янська було урочисто відкрито і освячено перший меморіал жертвам «неоголошеної війни» на сході Україні – пам’ятний хрест, встановлений на місці, де близько 12.30 29 травня впав збитий бойовиками-сепаратистами вертоліт Мі-8МТ Національної гвардії із бортовим номером «16», який повертався з блокпосту № 5 у районі гори Карачун.