|
Обставини загибелі: Загинув 5 жовтня 2016 р. під час виконання бойового завдання в
районі с. Троїцьке, Попаснянський район, Луганська область. Повертаючись із завдання о 10:50 підірвався на міні МОН-50, зачепивши «розтяжку».
Сімейний стан: Залишилися батьки і сестра.
Місце поховання: м. Хмельницький, Алея Слави кладовища в мікрорайоні Ракове (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 6, місце 4. 
Указом Президента України № 23/2017 від 3 лютого 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті
державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку", нагороджений
орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).
Відповідно до рішення п’ятої сесії Хмельницької міської ради №1 від 16 березня
2016 р. нагороджений Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів м. Хмельницького (посмертно).
Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької міської ради від 26 жовтня 2016 року
присвоєно звання «Почесний громадянин міста Хмельницького» (посмертно).
Нагороджений медаллю «Захисник України» благодійного фонду Спілки Матерів Миру (посмертно).
 |
 |
 |
| від однокурсників |
Спи спокойно, командир...
Позывной "Шамиль" |
Сікач | 
Максим Яровець народився 13 січня 1995 року у м. Хмельницькому, де 2012 року закінчив середню загальноосвітню школу №18 І-ІІІ ступенів імені В’ячеслава Чорновола.
Понад усе любив історію. Коли підріс, став цікавитися військами спецпризначення. Купляв книги і дивився фільми про спецназ, став серйозно займатись спортом.
У випускному класі Максим заявив батькам, що вступатиме лише у військовий вуз, який готує розвідників та спецпризначенців, і 28 лютого 2016 року закінчив
факультет підготовки спеціалістів військової розвідки та спеціального призначення Військової академії (м. Одеса). Ще за місяць до випуску весь взвод, у
якому навчався Максим, написав рапорти із проханням про направлення їх у АТО.
З 14 березня 2016 року брав участь у антитерористичній операції на сході України, обіймаючи посади командира взводу 2-ї розвідувальної роти, а з липня –
командира роти глибинної розвідки 130-го окремого розвідувального батальйону оперативного командування «Захід» Сухопутних війсь Збройних Сил України
(військова частина В0798, м. Рівне).
Попри юний вік, Максим мав сильний характер. Підлеглі, навіть набагато старші, по 40-45 років, називали його Санич, і слухали беззаперечно, поважали,
підтримували. Молодий офіцер ніколи не виявляв зверхності, і до своїх побратимів ставився, як до рівних. Разом з ними ходив на бойові завдання.
Загинув лейтенант Яровець 5 жовтня 2016 року о 10.50 поблизу м. Мар’їнки Донецької області, повертаючись з бойового завдання. Його група з 5 бійців не
дійшла до наших позицій метрів 600, на її шляху трапився рівчак з водою, яка ховала у собі «розтяжку» протипіхотної міни МОН-50. Боєць, який ішов першим,
її перестрибнув, а «Скіф» зачепив... Перший боєць дістав серйозні поранення, проте одразу ж кинувся на допомогу Максиму, але серце молодого командира зупинилось...
На вшанування пам’яті Максима Яровця у березні 2017 року на фасаді Хмельницької середньої загальноосвітньої школи №18
І-ІІІ ступенів ім. В’ячеслава Чорновола, де вчився герой, відкрито меморіальну дошку.
Для збільшення фотографії натисніть на неї! |
Для збільшення фотографії натисніть на неї! | | 
