Кадровий військовий у третьому поколінні. Закінчив Київське вище загальновійськове командне
училище ім.Фрунзе, військову кар'єру розпочав у 1994 році, проходив стажування у Франції, брав участь у миротворчих операціях ООН.
З 2010 року звільнився із ЗСУ, займався інструкторською діяльністю з підготовки фахівців спецпризначення, з 2013 року був консультантом-розробником у групі
розробки і тестування (ГРТ «Кузьмич») мережі військових магазинів Prof1group (P1G-TAC®).
Дмитро Хуторний, журналіст Інформаційного Агентства "Журналісти проти корупції", сертифікований аудитор України:
"ЧОТИРИ РОКИ ПА’МЯТІ – ЧОТИРИ РОКИ ВІЙНИ
26 серпня 2018 року виповниться чотири роки з дня трагічної загибелі українського військового, полковника Головного управління розвідки Міністерства оборони
України у відставці, інструктора з підготовки фахівців спецпризначення, інструктор з бойової підготовки батальйону МВС «Азов» – В’ячеслава Галви, позивний
«Кузьмич».
Хоча, В’ячеслав і народився в станиці Безрічна Оловяннінського району Читинської області РРФСР, в родині військового, який в майбутньому став ветераном війни в
Афганістані, його шкільні роки пройшли у місті Черкаси. Останнім часом, перед загибеллю, В’ячеслав мешкав у Києві.
Військова кар’єра «Кузьмича» розпочалась у 1994 році з закінчення Київського вищого загальновійськового командного училища та призначення на посаду командира
розвідгрупи спеціального призначення окремої роти спецпризначення Прикарпатського військового округу. Через два роки «Кузьмича» було переведено до загону
спецпризначення при Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України, де проходив службу на посадах від командира групи до заступника командира
військової частини з бойової підготовки. Очолював відділ інструкторів.
«Кузьмич» ніколи не зупинявся на досягнутих результатах та завжди прагнув підвищувати власну бойову і тактичну майстерність. Підтвердження цьому є проходження
спеціальних тренувальних програм та курсів серед яких є:
– спеціальна підготовка в контртерористичній групі за програмою ФБР у США;
– навчання в Центрі підготовки «Коммандо» (Франція), за програмою «автономні дії в тилу ворога» (2002р.);
– підготовка в Центрі розмінування та отримав статус командира групи розмінування 2-го рівня (м. Кам’янець-Подільський);
– курс виживання у гірсько-лісовій місцевості і на морі за програмою Центра підготовки льотного складу Повітряних сил ЗСУ (м. Судак);
– курс надання невідкладної медичної допомоги під час надзвичайних ситуацій, отримавши статус інструктора-парамедика (Центрі медицини катастроф у м. Києві);
– спеціальний курс підготовки снайперів під керівництвом інструктора спецпідрозділу SAS Великої Британії – «дії снайперів у контртерористичній операції в умовах міста».
Неодноразово брав участь у міжнародних змаганнях зі спеціальної підготовки (у Словаччині, Угорщині, Австрії, Італії).
У 2000-2001, 2002-2003 роках проходив бойову службу в республіці Сьєрра-Леоне у складі миротворчих сил ООН. «Кузьмич» безпосередньо брав участь в операції
зі звільнення всім відомого українського судна «Фаїна» з екіпажем і військовим вантажем, захопленого сомалійськими піратами.
Після звільнення з лав Збройних сил України у 2010 році, працював інструктором з бойової підготовки та Крав Мага, займався підготовкою співробітників особистої
охорони. У 2013 році став штатним консультантом-розробником Prof1group (мережа військових магазинів P1G-TAC®), очолив ГРТ «Кузьмич», що займалася розробкою та
тестуванням сучасного військового спорядження.
Не міг залишитися «Кузьмич» і осторонь війни, яка прийшла в Україну з боку Російської Федерації. Під час війни на сході України, «Кузьмич» добровольцем поїхав
на фронт, де застосував свій здобутий під час проходження військової служби величезний досвід навчаючи бійців-добровольців різних підрозділів за пришвидшеним
власно розробленим інтенсивним чотирьохденним курсом, який отримав позитивні схвальні відгуки як від самих добровольців так і від кадрових військових. Займався
підготовкою бійців батальйону «Азов», разом з якими брав участь у багатьох бойових операціях. Не зважаючи на минулі звання, досягнення та нагороди, був
зарахований як рядовий міліції 1-го відділення 1-го взводу 1-ї роти батальйону міліції спецпризначення при Донецькому УМВС.
Після того як стало більш відомо, що «Кузьмич» є бойовим офіцером з інструкторськими навичками та досвідом, він почав передавати свій досвід навчаючи
добровольців та кадрових військових у Широкіному, Іловайську, Донецькому аеропорту. Наприкінці серпня 2014 року підрозділи ЗСУ, прикордонники, батальйони МВС
«Азов» і «Дніпро-1» зупинили наступ російських військ на Маріуполь.
За іншими даними, «Кузьмич» мав очолити спеціальний тренінговий центр з підготовки військовослужбовців під Києвом.
25 серпня 2014 року розвідувальний підрозділ батальйону «Азов», з яким був «Кузьмич», підірвав танк противника і першим зайшов у Новоазовськ.
Трагічна загибель «Кузьмича» має дві версії. Перша, 26 серпня 2014 року вранці В’ячеслава викликали до штабу в Урзуфі, а по дорозі його автомобіль підірвався
на протитанковій міні. За іншою версією, «Кузьмич» у розташуванні військової частини отримував на базі при штабі боєприпаси, які були «загублені» ворогом під
час відступу – два джипи, завантажені бойовим спорядженням. Взявши до рук одну з гранат, пролунав вибух, в результаті якого В’ячеслав Галва загинув встигши
лише закрити гранату собою, що врятувало багато його побратимів.
За фактом загибелі «Кузьмича», Військовою прокуратурою було розпочато розслідування, наразі, результати якого не відомі і досі.
28 серпня 2014 в Будинку офіцерів у Києві відбулося прощання з легендарним військовиком з відповідними військовими почестями, поховали «Кузьмича» на
Берковецькому кладовищі.
26 серпня 2015 року у першу річницю загибелі «Кузьмича» на Київщині пройшов Спеціальний тактичний тренінг ім. В’ячеслава Галви. В рамках тренінгу було
проведено практичні навчання з тактико-вогневої підготовки, рукопашного бою, тактичної медицини, розвідки, маскування, а також лекції з психологічних
аспектів бойових дій та інших напрямків. Організатором заходу виступив фонд дружини В’ячеслава – Еліни Галви. За цією започаткованою традицією, тепер
такий тактичний тренінг за підтримки спонсорів, побратимів та зусиль дружини Еліни, проводиться щорічно. 19 серпня 2018 року пройшов вже четвертий
такий тактичний тренінг, на якому військовослужбовці та всі охочі мали змогу долучитися до опанування таких дисциплін як: основи роботи зі стрілецькою
зброєю, снайперська справа, основи тактичної медицини, тактика особистої безпеки, основи роботи з холодною зброєю, мінно-підривна справа та інші.
Вшанування пам’яті “Кузьмича” триває і досі! 19 травня 2015 року урочисто відкрито меморіальну дошку пам’яті полковника В’ячеслава Галви в Черкаському
колегіумі «Берегиня», де він навчався з 1980 по 1990 рік. 22 лютого 2016 року у місті Черкаси, вулицю Руднєва було перейменовано на вулицю В’ячеслава
Галви. 23 березня 2016 року вихованці Черкаського «Клубу юних моряків з флотилією» вшанували пам’ять легендарного земляка встановленням почесної варти
пам’яті біля меморіальної дошки в колегіумі «Берегиня». У квітні 2016 року в позашкільному навчальному закладі «Клуб юних моряків з флотилією», в кабінеті
бойової підготовки з’явився куточок слави, присвячений легендарному «Кузьмичу». До складу експозиції увійшли особисті речі В’ячеслава Галви, елементи
спорядження, військової амуніції тощо. На честь В’ячеслава Галви названо катер – «Кузьмич», навчальне судно черкаського клубу юних моряків.
2015, 2016, 2017, 2018 роках проведені Спеціальні тактичні тренінги пам’яті В’ячеслава Галви. Ось і сьогодні в ранці, 26.08.2018, на Берковецькому
кладовищі відбулася панахида в пам’ять В’ячеслава Галви – «Кузьмича».
Герої, такі як В’ячеслав Галва, та їх справи, продовжують жити серед нас поки живе пам’ять про них. 26.08.2018"
Депутати міської Ради м. Черкаси прийняли рішення перейменувати вул. Руднєва на вул. В’ячеслава Галви.
24 серпня 2017 року відбулася урочиста церемонія підняття Державного прапору України на відремонтованому навчальному катері Черкаського клубу юних моряків, який названо позивним полковника Вячеслава Галви - «Кузьмич».
