Гонтар Валентин Володимирович ("Прапор")

Гонтар Валентин Володимирович

Дата та місце народження: 25 травня 1973 р., с. Михайлівка, Олександрівський район, Кіровоградська область.

Дата та місце загибелі: 4 серпня 2017 р.

Звання: Прапорщик.

Посада: Стрілець.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».

Обставини загибелі: Загинув 4 серпня 2017 р. від вибуху гранати.

Сімейний стан: Залишились дружина та син.

Місце поховання: с. Криворівня, Верховинський район, Івано-Франківська область.

Нагороджений "Іловайським Хрестом".

Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України».

від Морпєха

Валентин Гонтар – кадровий військовий, морпіх, у якого за плечима три війни: в Придністров’ї, Африці та Україні. Жив і служив у Криму. Кульове поранення та сильна контузія 10 серпня 2014р. при першому штурмі Іловайська в бою під віадуком. Валентин Гонтар: - "У тому бою побратим з позивним «Вітер» врятував мені життя. Коли російські спецназівці відкрили вогонь, я прикрив побратима «Вітра» і тим самим дав йому можливість відійти в безпечне місце. А коли мене поранили, вже «Вітер» накрив мене собою і просто під обстрілом перев’язав мені руку. Завдяки йому я майже не втратив крові. Він же супроводжував мене та інших поранених бійців до лікарні в Старобешевому". Кістка була перебита в чотирьох місцях, вставлена пластина не дала очікуваного заживлення. Поранення лівої руки привело до інвалідності. Лікувався в лікарні ім. Мечникова, шпиталі МВД, часній кліниці "Борис".Бойовий шлях - Бахмут (Артемівськ), Лисичанськ, Попасна, Курахове, Іловайськ.

Після повернення з війни разом із художницею Віталіною Масловою став одним із координаторів реабілітаційного центру для учасників АТО "Творча криївка". Реабілітація, психологічна допомога, все, що хоч трохи допоможе хлопцям і дівчатам, яких торкнулася війна, сотні вдячних бійців, "поремонтованих" у Верховині, унікальні картини, написані болем спогадів, – це все "Творча криЇвка".