Горайський Юрій Володимирович

Горайський Юрій Володимирович

Дата та місце народження: 31 липня 1977 р., с. Біла, Тернопільський район, Тернопільська область.

Дата та місце загибелі: 4 березня 2016 р., м. Докучаєвськ, Донецька область.

Звання: Матрос.

Посада: Стрілець-регулювальник.

Підрозділ: 73-й морський центр спеціального призначення.

Обставини загибелі: 4 березня 2016 р. під час розвідки на Маріупольському напрямку передовий дозор «морських котиків», у якому був Юрій Горайський, вийшов на висоту в районі міста Докучаєвська, де наштовхнувся на диверсійно-розвідувальну групу противника. В результаті ближнього бою Юрій Горайський разом з побратимом з Одещини 27-річним Олександром Хмеляровим отримали смертельні поранення.

Сімейний стан: Залишилася дружина та дві доньки.

Місце поховання: м. Збараж, Тернопільська область.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 132/2016 від 8 квітня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Земля пухом
Волонтер
Це вірш якого написали про мого братика його бойові друзі, які були з ним разом там у тому його останньому бою... Написали так як відчували в ту ніч. Просто, щиро і сильно. Про Юру і Сашу які тоді загинули разом щоб врятували життя багатьом. Вони віддали життя щоб жили ми... А ми маємо пам'ятати.

Вони йшли через ніч,
Продираючись полем,
По високій посохлій траві.
Вони знали куди,
Не питали навіщо.
І ніщо не віщувало біди.
Довга черга і тишина...
Крик по рації - Двоє двухсотих!
Сім разів повторив,
Доки всі зрозуміли.
Ніхто з нас не міг в це повірить.
Я тримаю за руку його,
Що волога від свіжої крові
І ще тепла, як вранці,
Коли ми вітались.
Сині очі скляні
Припорошені крихтами бруду.
Не хотів закривати їх ти.
Ти хотів залишитись на світі.
Плащ намети в багряних слідах,
Огорнули ваші статури.
Сліз не міг не пролити ніхто
По загиблих безсмертних героях.

У травні 2014 року призначений головою Збаразької РДА, яку очолював 11 місяців. Допомагав військовим в зоні АТО як волонтер. Через тиждень після звільнення з посади, відбув добровольцем на передову, з травня по вересень 2015 року служив у секторі «М» під Маріуполем. У січні 2016 року підписав контракт на військову службу. На місцевих виборах у жовтні 2015 року висувався кандидатом на посаду міського голови Збаража від партії «Добрий самарянин».

19 серпня 2016 р. рішенням Тернопільської міської ради присвоєно звання "Почесний громадянин міста Тернополя" (посмертно).