Грицай Антон Юрійович («Сіф»)

Грицай Антон Юрійович

Дата та місце народження: 7 травня 1987 р., м. Полтава.

Дата та місце загибелі: 15 лютого 2015 р., с. Широкине, Волноваський район, Донецька область.

Звання: Лейтенант.

Посада: Заступник командира артилерійського дивізіону з озброєння.

Підрозділ: Окремий загін спеціального призначення "Азов", Східне ОТО НГУ.

Обставини загибелі: Загинув 15 лютого 2015 р. у бою з російськими збройними формуванням в районі села Широкине (Новоазовський район Донецька область).

Місце поховання: м. Полтава, центральне міське кладовище, Алея Героїв (фото пам'ятника, 49°33'21.0"N 34°30'58.4"E).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).

Рішенням Полтавської обласної ради нагороджений відзнакою "За вірність народу України" І ступеня (посмертно).

ЗА Честь!За Славу!За Полтаву!
Вадим Ямщиков

Закінчив історичний факультет Полтавського національного педагогічного університету ім. Володимира Короленка. Був активним учасником неформального руху вболівальників полтавського футбольного клубу «Ворскла» (входив до ультрас-угруповання COGE). Брав участь у подіях Революції Гідності у складі Полтавської Самооборони. Був одним з авторів графіті-меморіалу Небесній Сотні, що неподалік Полтавської державної аграрної академії. У вересні 2014 р. добровільно вступив на службу до полку патрульної служби міліції особливого призначення "Азов" ГУ МВС у Київській області (з листопада 2014-го - окремий загін спеціального призначення "Азов" Південного оперативно-теріторіального об’єднання Національної гвардії України). Відспівували воїна 18 лютого у Свято-Успенському соборі.

Ю. Логвиненко, журналіст ОДТРК "Лтава": "Для нього головним було, щоб мама ніколи не плакала ... Він не встиг створити сім'ю і збудувати будинок у лісі під Полтавою, де так любив гуляти з коханою Ксюшею та вірними товаришами. Патріот, відмінний боєць і організатор, знав і шанував історію рідного краю, фанат улюбленої України і "Ворскли", чесний і доброзичливий, відкритий і ініціативний, прямий і веселий, стильний і красивий хлопець. 7 травня йому б виповнилося 28 років. Боєць полку "Азов". Загинув наступного дня після Дня закоханих 2015 року. Він назавжди залишиться закоханим у рідну землю і вболіватиме за неї і оберігатиме близьких. Уже з небес. Антон "Сіф" Грицай, спасибі Тобі за все! Світла Твоїй душі, друже!"

Пам’ять Антона було вшановано хвилиною мовчання на його улюбленому стадіоні 8 березня 2015 р., під час матчу 16-го туру Чемпіонату України з футболу. Того дня гравці ФК "Ворскла" вийшли на поле у чорних футболках з написом "Антон "Сіф" Грицай", а його товариши розгорнули на трибуні банер із портретом Антона.

Арменд Далкку, захисник і капітан ФК "Ворскла": "Це був дуже неприємний момент, коли нам сказали, що він загинув, і на честь його пам’яті ми зробили такий невеличкий крок, щоб підтримати його родину - вдягнули ці футболки. Я цю футболку зберегу назавжди..."

Євген Ткачук, захисник ФК "Ворскла": "Ми вважали своїм обовязком це зробити, оскільки це один із уболівальників-"ультрас", які всією душею і серцем уболівав за наш клуб. Ми цінуємо таких людей і не могли цього не зробити..."

15 серпня 2015 р. на будівлі Полтавського національного педагогічного університету було урочисто відкрито меморіальну дошку на честь Антона.

Того ж дня у селищі Крутий Берег, на стадіоні «Лтава» було проведено фан-турнір памяті Антона Грицая, у якому взяли участь 16 команд, які представляли навколофутбольні спільноти ФК «Ворскла», «Полтава», «Шахтар», «Чорноморець», а також підрозділ НГУ «Азов».