Грішин Ігор Іванович

Грішин Ігор Іванович

Дата та місце народження: 11 січня 1975, м. Слов'янськ, Донецька область.

Дата та місце загибелі: 2 травня 2014 р., с. Карпівка, Слов’янський район, Донецька область (48°54'13.3"N 37°38'33.7"E).

Звання: Капітан (посмертно).

Посада: Бортовий авіаційний технік вертолітної ланки.

Підрозділ: 16-а окрема бригада армійської авіації.

Воїн-миротворець

Обставини загибелі: Загинув 2 травня 2014 р. під час ураження (збиття) сепаратистами 2-х вертольотів Мі-24П в районі с. Карпівка, Слов’янський район, Донецької області. Разом з Ігорем загинув загинув член екіпажу вертольоту Мі-24П ("09 жовтий") підполковник С. Руденко, та члени екіпажу вертольоту Мі-24П ("40 жовтий") підполковник Р. Плоходько, підполковник О. Сабада та майор М. Топчій.

Військова операція: Звільнення Слов'янська.

Сімейний стан: Залишились дружина та три доньки.

Місце поховання: с. Берлин, Бродівський район, Львівська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 2, місце 7.

Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня

Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Нагороджений медаллю ВГО "Країна" "За визволення Слов'янська" (посмертно).

Пам’ятаємо...
від ІАС 16 бр АА
від Марини Квитки Небесна гвардія із білих журавлів
Душа яких летить під небесами.
Ніхто із вас вмирати не хотів.
ХАЙ ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ЛИШИТЬСЯ ЗА ВАМИ...
Від матерів загиблих воїнів Бродівщини
БЕЗ ТЕБЕ

Неначе пташкою в польоті,здіймаються слова у небеса!
Пробач мене - моя надія, віра і любов що опустила я свої благанні руки.
До тебе я чолом не притулюсь, і не дізнаюсь більше хто ти.
Надіюся що ти мене почуєш, що вітер донесе мої слова.
Я завжди знала що таке любов, а зараз знаю що таке журба.
Я буду згадувати тебе вічність, у кожному своєму кроці, ЗНАЙ!
Ти будеш вічно жити в серці в мене, ніколи мій вогонь не згасне там.
Пробач, пробач та я старалась, але тепер тобі судити це...
Я повливу, неначе той кораблик, у вічне чисте і п'янке життя.
Тепер я точно не забуду - прожиті разом наші дні.
І ту щасливу милу посмішку, коли прийшов до мене ти!

від старшої дочки Анастасії