Гурічев Андрій Вікторович («Барс»)

Гурічев Андрій Вікторович

Дата та місце народження: 26 червня 1991 р., м. Калінінград, РРФСР.

Дата та місце загибелі: 5 серпня 2015 р., смт. Ленінське, Дзержинська міська рада, Донецька область.

Звання: Капітан.

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 57-а окрема мотопіхотна бригада.

Обставини загибелі: Загинув у ніч на 5 серпня 2015 р. в результаті мінометного обстрілу спостережного пункту на териконі шахти «Южна» поблизу смт. Ленінське за 800 метрів від окупованої Горлівки. Разом з Андрієм загинув солдат В. Трофимчук.

Місце поховання: м. Новомиргород, Кіровоградська область.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 476/2016 від 27 жовтня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).


Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Вадим Воронецький, віце-президент Національної федерації пауерліфтингу України: "Начиная с 2012 года, Андрей постоянно участвовал в соревнованиях нашей федерации и никогда не опускался ниже тройки победителей. В 2012-м победил на чемпионате мира по пауэрлифтингу в Луцке и при этом выполнил норматив мастера спорта международного класса Украины. У него было очень много титулов: мастер спорта международного класса Украины, неоднократный чемпион Украины, призер кубков Украины, чемпион мира и чемпион Европы-2012".

Анатолій Стельмах, однополчанин: "Випускник Златопільської гімназії, золотий медаліст Андрій Гурічев за своє коротке життя встиг дуже багато. Отримав першу освіту – закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергетики та промисловості. Під час навчання захопився пауерліфтингом – і завдяки наполегливим тренуванням, попри те, що природні дані мав для цього виду спорту не ідеальні, вже у 2012 році здобув золото на чемпіонаті світу. Саме тоді він зрозумів, що присвятити життя хоче спорту, тому побажав отримати другу вищу освіту – закінчити факультет фізичного виховання Кіровоградського державного університету імені Володимира Винниченка. Навчався, працюючи тренером у фітнес-клубі «Зірка», і у віці 23 роки возив на міжнародні змагання уже й своїх вихованців… На початку липня Андрій приїжджав у відпустку – щоб скласти сесію, адже навчання на заочному відділенні він продовжив попри всі перипетії великої політики. Захищати Батьківщину пішов добровольцем, мав намір підписати контракт зі Збройними Силами. Бо – хто, якщо не він? 5 серпня він загинув від вибуху міни. Калібр міни, – саме той, якого не повинно бути, відповідно до Мінських домовленостей, у зоні бойових дій…. А на його сторінці у соціальних мережах назавжди залишився останній статус: «Людина – сталь. А танк – всього лиш шматок заліза".."