Гурічев Андрій Вікторович («Барс»)

Гурічев Андрій Вікторович

Дата та місце народження: 26 червня 1991 р., м. Калінінград, РРФСР.

Дата та місце загибелі: 5 серпня 2015 р., смт. Зайцеве, Горлівська міська рада, Донецька область.

Звання: Капітан.

Посада: Командир взводу.

Підрозділ: 57-а окрема мотопіхотна бригада.

Обставини загибелі: Загинув 5 серпня 2015 близько 21:00 від осколкового поранення, отриманого під час бою поблизу смт. Зайцеве (Горлівська міська рада, Донецька область).

Місце поховання: м. Новомиргород, Кіровоградська область.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 476/2016 від 27 жовтня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Народний Герой України

Указом № 27 від 31 березня 2018 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

Вадим Воронецький, віце-президент Національної федерації пауерліфтингу України: "Начиная с 2012 года, Андрей постоянно участвовал в соревнованиях нашей федерации и никогда не опускался ниже тройки победителей. В 2012-м победил на чемпионате мира по пауэрлифтингу в Луцке и при этом выполнил норматив мастера спорта международного класса Украины. У него было очень много титулов: мастер спорта международного класса Украины, неоднократный чемпион Украины, призер кубков Украины, чемпион мира и чемпион Европы-2012".

Анатолій Стельмах, однополчанин: "Випускник Златопільської гімназії, золотий медаліст Андрій Гурічев за своє коротке життя встиг дуже багато. Отримав першу освіту – закінчив Севастопольський національний університет ядерної енергетики та промисловості. Під час навчання захопився пауерліфтингом – і завдяки наполегливим тренуванням, попри те, що природні дані мав для цього виду спорту не ідеальні, вже у 2012 році здобув золото на чемпіонаті світу. Саме тоді він зрозумів, що присвятити життя хоче спорту, тому побажав отримати другу вищу освіту – закінчити факультет фізичного виховання Кіровоградського державного університету імені Володимира Винниченка. Навчався, працюючи тренером у фітнес-клубі «Зірка», і у віці 23 роки возив на міжнародні змагання уже й своїх вихованців… На початку липня Андрій приїжджав у відпустку – щоб скласти сесію, адже навчання на заочному відділенні він продовжив попри всі перипетії великої політики. Захищати Батьківщину пішов добровольцем, мав намір підписати контракт зі Збройними Силами. Бо – хто, якщо не він? 5 серпня він загинув від вибуху міни. Калібр міни, – саме той, якого не повинно бути, відповідно до Мінських домовленостей, у зоні бойових дій…. А на його сторінці у соціальних мережах назавжди залишився останній статус: «Людина – сталь. А танк – всього лиш шматок заліза".."

"Група розвідників, на чолі із командиром взводу спостереження та технічних засобів розвідки розвідувальної роти військової частини польова пошта В 4533 лейтенантом Гурічевим Андрієм Вікторовичем, 26.06.1991 р.н., виконувала завдання згідно бойового розпорядження поблизу н.п. Зайцево Микитівського району м. Горлівки Донецької області. 5 серпня 2015 року розпочався обстріл ворожою артилерією позицій наших військ та н.п. Зайцево із заборонених Мінською угодою калібрів. Виникла необхідність визначити вогневі позиції ворожої артилерії. Зберігаючи особовий склад, лейтенант Гурічев особисто разом із добровольцями вирушив на спостережний пункт який знаходився в зоні розмежування виконувати дане завдання. По спостережному посту було відкрито мінометний вогонь та вогонь із стрілецької зброї, але бійці вступивши в бій, продовжували коригувати вогонь нашої артилерії. Близько 21 години ворожа міна влучила в пункт спостереження, внаслідок чого військовослужбовці отримали важкі осколкові поранення, а лейтенант Гурічев – поранення не сумісні з життям."