Загородній Валентин В'ячеславович

Загородній Валентин В'ячеславович

Дата та місце народження: 2 лютого 1982 р., с. Кожухівка, Васильківський район, Київська область.

Дата та місце загибелі: 14 липня 2015 р., с. Сизе, Станично-Луганський район, Луганська область.

Звання: Солдат.

Посада: Командир міномета.

Підрозділ: 534-й окремий інженерно-саперний батальйон (128-а окрема гірсько-піхотна бригада).

Обставини загибелі: Загинув 14 липня 2015 р. під час виконання завдань з перевірки надійності мінних укріплень поблизу українсько-російського кордону біля села Сизе (Станично-Луганський район Луганська область) підірвавшись на вибуховому пристрої з розтяжкою. Разом з Валентином загинули майор С. Мелимука, солдат В. Ситніков, капітан М. Михайлишин та старший солдат Ю. Бабко.

Сімейний стан: Залишилися мати, батько та син.

Місце поховання: с. Кожухівка, Васильківський район, Київська область (фото пам'ятника).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 170/2016 від 25 квітня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Загиблому рідному брату присвячується:
Лежить солдат, серце не б’ється,
Не встане більше, не всміхнеться...
Жорстоко так, несправедливо Країну кров'ю всю залило.
Лежить солдат, ридає мати - О Боже!,
як Ти міг забрати Мого улюбленого сина?
Чому ж любив він Україну більш за життя???
Плаче сестра , любов її така глибока...
Та прийде хлопець ненароком
У сні до них, як ангел чистий,
І скаже - вбив мене цей вистріл !
Душа ж моя із вами вічно,
А ви не плачте, не журіться...
За нашу рідну Україну Багато хто отак загинув.
Біда приходить так нежданно,
Та Бог і правда буде з нами!
А ви лиш вірте та моліться,
Моя ж душа ще вам присниться...

18 вересня 2015 р. відкрито пам`ятну дошку в честь Валентина.