Затилюк Олексій Олександрович («Бриз»)

Затилюк Олексій Олександрович

Дата та місце народження: 18 липня 1990 р., смт Леніне, АР Крим.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Червоносільське, Амвросіївський район, Донецька область.

Звання: Солдат резерву.

Посада: Командир відділення.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ ''Донбас''.

Обставини загибелі: Ранком 29-го серпня 2014 р., під час виходу т.зв. Зеленим коридором з Іловайського котла, їхав у ГАЗЕЛі у складі автоколони батальйону "Донбас" по дорозі з с. Многопілля до с. Червоносільське. Під час обстрілу колони з кулеметів дістав смертельне поранення. Загинув разом з Сержем та Детройтом. Ідентифікований по ДНК та визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову.

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Місце поховання: м. Харків, Алея Слави, 18 (Безлюдівське) кладовище (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 8, місце 14.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки