Дата: 28-29 липня 2014 р. Місце: с. Латишеве, Шахтарський район, Донецька область (47°57'38.5"N 38°51'49.2"E).

23 липня 2014 р. в ході виконання бойових вильотів на прикриття військ у районі кордону два українські штурмовики Су-25М1 04 "синій" та Су-25 33 "синій" 299-ї бригади тактичної авіації були збиті російською ППО в районі с. Дмитрівка, Шахтарського району, і 3-му полку спецпризначення було поставлене завдання послати дві групи в район падіння штурмовиків і знайти льотчиків. Була інформація, що пілотам вдалося катапультуватись: першого пілота, який отримав травму ноги, сховала жителька одного зі сіл у себе вдома, другий пілот переховувався у лісосмузі.


Підполковник Сергій Петрович Лисенко
Для збільшення фотографії натисніть на неї!

Загін українських спецпризначенців нараховував 19 чоловік — загальне командування здійснював підполковник Сергій Лисенко, дві розвідгрупи під командуванням капітанів Кирила Андреєнка і Тараса Карпи мали по 8 осіб, а також у складі були два водії «Уралів» та механік-водій БТР, який згодом повернувся.

28 липня 2014 року під час вдалої спецоперації Сергій Лисенко разом з ще чотирма побратимами врятували одного з пілотів Су-25 і далі продовжили пошук другого, підполковника Юрія Шевцова.

Під вечір 28 липня 2014 р. бійці вийшли до занедбаної ферми на околицях Латишевого, невеликого села неподалік Степанівки і Сніжного. Місцевий житель, 61-річний Микола Бутрименко, власник ферми і активний член Партії Регіонів, тепло зустрів українських бійців і запевнив що ніяких банд терористів поряд немає, і запропонував заночувати у його ангарі. Сам Бутрименко під приводом провідати дружину у лікарні, поїхав до Сніжного, де повідомив командування бойовиків про розташування українських бійців. Проти бійців спецпризначення була висунута потужна мобільна група під прикриттям одного танку, БМП та БТР зі складу «Слов'янської бригади», «Востоку» і «Рязані».

Зранку 29 липня бойова охорона помітила колонну бойовиків, але на бронетехніці були нанесені розпізнавальні знаки ЗСУ, тому командир групи не відреагував належним чином, а бойовики мали змогу оточити ферму. Бойовики висунули ультиматум. Після наради було вирішено, що капітан Тарас Карпа здасться у полон, щоб врятувати життя — у нього в березні 2014 року народився син. Він вийшов із піднятими руками, але не пройшов і 50 метрів — був розстріляний чергою з кулемета. Після цього українські спецпризначенці прийняли рішення йти на прорив. Один з «Уралів», вибивши ворота, помчав у поле. А інший повернув направо і просувався вздовж огорожі. Перший підбили і він вибухнув, а другий розстріляли. В результаті бою з переважаючими силами противника у кіровоградських спецпризначенців було 8 вбитих і 7 полонених. Двоє полонених — Тарас Карпа і водій «Уралу» старший солдат Сергій Гришин, — були тяжко поранені та померли згодом. Четверо спецпризначенців із боєм вийшли до своїх.

Підполковник Юрій Шевцов потрапив в полон 19 серпня 2014 р. в районі м. Червоний Луч, Луганська область. Звільнений з полону 2 вересня 2014 р.

Список загиблих

1. Підполковник С. Лисенко
2. Капітан Т. Карпа (помер від поранень 30.07.2014 р.)
3. Капітан К. Андреєнко
4. Старшина А. Шершень
5. Старшина О. Глобенко
6. Сержант А. Бузуляк
7. Старший солдат Л. Панков
8. Старший солдат Р. Рикалов
9. Старший солдат Я. Шимчик
10. Старший солдат С. Гришин