Прокуратов Максим Борисович (Мега)
30 липня 1977 – 26 серпня 2014Запорізька обл. – Донецька обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Максим виріс у багатодітній родині, в 4-річному віці втратив батька. Хоч як було складно хлопцю торувати життєвий шлях — на ньому чимало здобутків. Так, Максим став високопрофесійним водієм, у посвідченні якого були відкриті всі категорії. Ще у квітні, прагнучи захищати рідне місто, він записався до запорізької самооборони, протягом майже двох місяців чергував на блокпості на нікопольському напрямку. «Дуже спокійна, виважена, порядна людина…», — таким він запам'ятався друзям-«самооборонівцям». Потім, розуміючи, що доля країни вирішується не лише в Запоріжжі, Максим Борисович став до лав резервістів батальйону «Донбас», обійнявши посаду в автомобільному відділенні взводу матеріально-технічного забезпечення та отримавши позивний Мега. Під час запеклих боїв за Іловайськ унаслідок ворожих обстрілів у підрозділі вціліла лише одна вантажівка — солдата резерву Прокуратова. Упродовж кількох днів на своєму «Уралі» безстрашний водій за кілька десятків кілометрів, прориваючись ґрунтовими шляхами під вогнем противника, доставляв на передову для своїх однополчан життєво необхідні вантажі: боєприпаси та харчування. І щоразу, коли він повертався до побратимів із чергового небезпечного рейсу, вони бачили на його обличчі життєрадісну усмішку, що свідчила про зневагу до ворога — мовляв, хоч як у нього стрілятимуть, він все одно зуміє проскочити! На жаль, його везіння вичерпалося 26 серпня в Іловайську, вже коли замкнулось оточення навколо міста — життя Меги обірвав вибух ворожої міни… Менш ніж за місяць до того, 30 липня, Максим Борисович відзначив 37-річчя. Земляки-«самооборонівці» змогли розшукати його тіло в моргу Волновахи й повернути солдата додому. Його проводжали в останню путь від майданчика перед будівлею Запорізької облдержадміністрації, де розташовано штаб самооборони. Після траурного мітингу, в якому разом із рідними та близькими, друзями та бойовими побратимами взяли участь керівники області й міста, чимало пересічних городян, хоробрий воїн знайшов вічний спочинок на Правобережному кладовищі Запоріжжя.Військова служба
Солдат, Старший водійБатальйон територіальної оборони Донецької області «Донбас»- Іщук Володимир (Кущ)
- Пасічник Олександр
- Савченко Василь (Вася)
- Савчук Андрій (Итальянец)
- Хорольський Антон (Хохол)
Іщук Володимир Степанович (Кущ)Пасічник Олександр ВалерійовичСавченко Василь Іванович (Вася)Савчук Андрій Вікторович (Итальянец)Хорольський Антон Петрович (Хохол)Загинув 26 серпня 2014 р. під час артилерійського обстрілу російськими бойовиками контрольно-спостережного пункту, який розташовувався в середній школі № 14 м. Іловайськ Донецької області.- м. Запоріжжя, Правобережне кладовище
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
Ще не додано