|
Обставини загибелі: Загинув близько 9:00 25 грудня 2014 року під час виконання
бойового завдання з доставки паливно-мастильних матеріалів внаслідок підриву на фугасі направленої дії на трасі «Бахмутка» в районі
Новотошківське — Оріхове Попаснянського району Луганської області. Ще один військовослужбовець НГУ, що перебував у кабіні вантажного автомомиля
КрАЗ, яким кермував Петро, дістав тяжких поранень.
Сімейний стан: Залишились батьки, сестра, донька від першого шлюбу та наречена.
Місце поховання: смт. Мельниця-Подільська, Борщівський район, Тернопільська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 3, місце 15. 
Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком Національної гвардії України «За доблесну службу» (посмертно).
 |
| від Андрія Музики |
Мобілізований (як доброволець) до лав Національної гвардії України у вересні 2014 року.
Командир батальйону підполковник Віктор Волинець: "Петро в армії не служив, в АТО пішов добровольцем.
Взимку він був на Майдані, тому не міг закрити очі на те, що відбувається зараз на Сході України. У моєму батальйоні був водієм. Я про нього
нічого, окрім позитивних відгуків, не чув. Та й сам не маю чим дорікнути. Таких би хлопців побільше!..
1 січня він мав розписатися із коханою дівчиною. А у травні планували зробити весілля. Вони
познайомилися тут, на Сході, дівчина працює на "швидкій" медсестрою. Незабаром, 3-7 січня, бійцям батальйону обіцяли ротацію, і під час відпустки
Петро планував познайомити дружину зі своїми батьками. Але бачите, як склалося…"
| 
