Обставини загибелі: Помер 17 лютого 2020 р. після боротьби з наслідками інсульту, який стався в січні
2020 року під час перебування в зоні бойових дій.
Сімейний стан: Залишились батьки та троє дітей.
Місце поховання: м. Чернігів, Алея Героїв кладовища «Яцево».
Указом Президента України № 622/2015 від 3 листопада 2015 року, "за особисту мужність і самовіддані дії,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
![Нагрудний знак Знак Пошани](../insignia/UKR-MOD_–_Commendation_For_Merits-2013-ribbon.PNG)
Нагороджений нагрудним знаком Міністра Оборони України «Знак Пошани».
![Нагрудний знак За зразкову службу](../insignia/UKR-MOD_–_Medal_For_Meritorious_Service-2013-ribbon.png)
Нагороджений нагрудним знаком Міністра Оборони України «За зразкову службу».
![](../insignia/crossoos.jpg)
Нагороджений відзнакою командувача ООС "Козацький хрест".
21 вересня 2020 року рішенням Славутицької міської ради присвоєно звання "Почесний громадянин міста Славутича"
![](../images/hrnew.jpg)
Народився в Казахстані у м. Красноармійську Кокчетавської області в родині службовців. Згодом родина переїхала до Російської Федерації, а в 1983 році до України у
м. Прип'ять Київської області, де він закінчує у школу № 1 м. Славутича. У 1989 році вступає до Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища, яке закінчив
1993 році та отримав звання лейтенанта. Після розпаду Радянського Союзу був виключеним зі списків Російської Федерації та зарахований у розпорядження міністра оборони України.
Далі проходив службу в Хирівській десантній бригаді на Львівщині (м. Хирів) і через якийсь час був звільнений у запас. У 1997 році розпочав свій бізнес - виготовлення пенопласту
для будівельних робіт. У 2002 році закінчив Чернігівський державний інститут економіки та управління.
З початком війни на сході України добровольцем пішов до Славутицького міського військкомату. Командир розвідувального взводу 1-го аеромобільного батальйону 79-ї окремої
аеромобільної бригади. Мав позивний "СПАРТАК".
З серпня 2014-го був старшим на позиції в новому терміналі Донецького аеропорту - народ назвав їх кіборгами, за мужність та стійкість. Пізніше став заступником командира
батальйону з розвідки. У 2016 - 2017 роках був начальником розвідки - помічником начальника штабу батальйону 79-ї бригади. 26 липня 2017 року після закінчення контракту
звільнений в запас. Продовжив працював в особистому бізнесі. У 2019 році повертається на військову службу - помічник начальника розвідки розвідувального відділення штабу
1-ї окремої танкової бригади. З серпня 2019 року проходив службу у відділі військової розвідки управління розвідки штабу оперативного командування "Північ".
17 лютого 2020 року майор Євген Ареф'єв раптово помер внаслідок інсульту, що стався наприкінці січня під час виконання завдань в зоні ООС. Похований на секторі
військових поховань Чернігівського кладовища "Яцево" .
|