Обставини загибелі: Помер 17 лютого 2020 р. після боротьби з наслідками інсульту, який стався в січні
2020 року під час перебування в зоні бойових дій.
Сімейний стан: Залишились батьки та троє дітей.
Місце поховання: м. Чернігів, Алея Героїв кладовища «Яцево».
Указом Президента України № 622/2015 від 3 листопада 2015 року, "за особисту мужність і самовіддані дії,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

Нагороджений нагрудним знаком Міністра Оборони України «Знак Пошани».

Нагороджений нагрудним знаком Міністра Оборони України «За зразкову службу».

Нагороджений відзнакою командувача ООС "Козацький хрест".
21 вересня 2020 року рішенням Славутицької міської ради присвоєно звання "Почесний громадянин міста Славутича"

Народився в Казахстані у м. Красноармійську Кокчетавської області в родині службовців. Згодом родина переїхала до Російської Федерації, а в 1983 році до України у
м. Прип'ять Київської області, де він закінчує у школу № 1 м. Славутича. У 1989 році вступає до Рязанського вищого повітряно-десантного командного училища, яке закінчив
1993 році та отримав звання лейтенанта. Після розпаду Радянського Союзу був виключеним зі списків Російської Федерації та зарахований у розпорядження міністра оборони України.
Далі проходив службу в Хирівській десантній бригаді на Львівщині (м. Хирів) і через якийсь час був звільнений у запас. У 1997 році розпочав свій бізнес - виготовлення пенопласту
для будівельних робіт. У 2002 році закінчив Чернігівський державний інститут економіки та управління.
З початком війни на сході України добровольцем пішов до Славутицького міського військкомату. Командир розвідувального взводу 1-го аеромобільного батальйону 79-ї окремої
аеромобільної бригади. Мав позивний "СПАРТАК".
З серпня 2014-го був старшим на позиції в новому терміналі Донецького аеропорту - народ назвав їх кіборгами, за мужність та стійкість. Пізніше став заступником командира
батальйону з розвідки. У 2016 - 2017 роках був начальником розвідки - помічником начальника штабу батальйону 79-ї бригади. 26 липня 2017 року після закінчення контракту
звільнений в запас. Продовжив працював в особистому бізнесі. У 2019 році повертається на військову службу - помічник начальника розвідки розвідувального відділення штабу
1-ї окремої танкової бригади. З серпня 2019 року проходив службу у відділі військової розвідки управління розвідки штабу оперативного командування "Північ".
17 лютого 2020 року майор Євген Ареф'єв раптово помер внаслідок інсульту, що стався наприкінці січня під час виконання завдань в зоні ООС. Похований на секторі
військових поховань Чернігівського кладовища "Яцево" .
|