|
Обставини загибелі: Загинув 2 жовтня 2014 р. під мінометним обстрілом в районі
Донецького аеропорту поблизу селища Піски (Ясинуватський район), рятуючи поранених з-під вогню. Шайдулла отримав осколкові поранення шиї та
грудної клітки, які були несумісні із життям.
Сімейний стан: Залишились мати, вітчим, брат, дружина та двоє дітей, 17-річний син і 9-річна донька.
Місце поховання: с. Зозулинці, Козятинський район, Вінницька область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 10, місце 24. 
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням Козятинської районної ради від 30 березня 2018 року нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед Козятинщиною» (посмертно).
Розпорядженням голови Козятинської міської ради від 9 серпня 2016 року №574-р
нагороджений відзнакою Козятинської міської ради «За героїзм та патріотизм» (посмертно).
 |
Наснився сон, неначе син з АТО додому повернувся.
Низенько голову схилив, як і раніше посміхнувся.
Чекав що знову, Як колись, в чоло матуся поцілує
Та Ноги наче віднялись .... Я поступитися не смію.
Боюсь прокинутись, боюсь солодкий сон цей обірвати,
Хоча бажаю понад все, свою кровинку обійняти.
"Не плач, - Промовив, я живий, бо ви за мене всі молились,
Не вмерли ті, хто там були, навік живими залишились...".
Обнявши ніжно нас усіх , із сумом, болем посміхнувся.
Просив пробачити за те, що в домовині повернувся.
Але сказав, що не помер, що буде вічно жити з нами,
В серцях, молитвах, наших снах, являтись буде вечорами.
Постука пташкою в вікно, весною жайвором озветься.
А восени змахне крилом, до Бога в небо вознесеться!
Вірш Надії Кирилівни - мами Шайдулли |
 |
 |
| від Козятинської міської територіальної громади Вінничини |
Народжений у казахстанському місті Павлодарі, у інтернаціональній родині, він отримав ім’я Шайдулла –
що означає «той, хто приносить себе в жертву в ім’я Аллаха», це рідкісне, старовинне ім’я було обрано за місцевим звичаєм його казахською бабусею.
У чотирирічному віці разом із батьками та братом Саяном переїхав жити на Вінниччину, в село Зозулинці, до родового обійстя українських діда та бабусі. На жаль,
згодом батько пішов з родини, братів разом із мамою виховував вітчим, обидва працювали вчителями.
Володіючи казахською та російською мовами, Шайдулла швидко освоївся у громаді, вивчив українську мову. Закінчив Зозулинецьку середню школу, пройшов строкову
військову службу у військовій частині Радянської Армії, дислокованої в Чернівцях. Повернувшись додому, отримав спеціальність електрозварювальника. Незабаром
одружився. Родина вела власне господарство, Шайдулла працював на Юзефо-Миколаївському цукровому заводі, потому змінював місця роботи, шукаючи кращих заробітків,
дружина Тетяна працювала листоношею, разом вони ростили двох дітей - сина Едуарда, донечку Ілону – і турбувалися про батьків. Шайдулла був працьовитий, наполегливий.
Постійно переймався разом з дружиною, як зорати, що посіяти, що продати. Його долоні завжди були вкриті мозолями від повсякденної праці. Крім того, він захоплювався
туризмом, зокрема, підкорював вершину гори Говерли.
Напевно, він досяг би похилого віку, втішався б онуками, переймався б, як продати картоплю, що дати дітям. Та, на жаль, цього не сталось. Такий миролюбний характер
його родини враз обірвався війною.
13 серпня 2014 року молодший сержант запасу Камзінов був мобілізований до війська. Вся сільська громада переймалася його долею – зібравши кошти, для нього придбали
все необхідне. У подальшому – полігон, навчання, стрільби…
10 вересня Шайдулла на чолі свого відділення потрапив на фронт, у район Донецького міжнародного аеропорту, де саме розпочалося справжнісіньке пекло. 2 жовтня 2014 року
під мінометним обстрілом, ризикуючи власним життям з побратимами, намагаючись врятувати мирне населення з-під вогню біля селища Піски Ясинуватського району Донеччини,
молодший сержант Камзінов загинув від поранень, несумісних з життям.
9 травня 2015 року на будівлі Зозулинецького загальноосвітнього навчально-виховного комплексу І-ІІІ ступенів "Школа – дитячий садок" на честь героя-земляка було
урочисто відкрито меморіальну дошку.
У жовтні 2015 р. на міському цвинтарі міста Козятина Вінницької області урочисто відкрито
обеліск на честь загиблих воїнів-земляків.
|
