Обставини загибелі: Близько 10:00 16 листопада 2014 р. російські бойовики з
гранатометів обстріляли блокпост сил АТО на перехресті між містами Золоте та Гірське (Луганська область), в районі траси «Бахмутка». Від
осколкового поранення в голову Олександр помер у міській лікарні Лисичанська.
Сімейний стан: Залишилася дружина та двоє дітей, 3-річна донька і 11-річний син.
Місце поховання: м. Вінниця, Центральне міське кладовище, Алея Слави (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 4, місце 2.
Указом Президента України № 109/2015 від 26 лютого 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
|
|
від бойових побратимів з вінницького полку
Національної гвардії України |
від родини |
|
|
Вічна Пам’ять!
Від військового колективу Національної академії Національної гвардії України |
В 1996 року закінчив Вінницьку школу-ліцей №7, був призваний на строкову військову службу до лав
внутрішніх військ МВС України. В 1998 року вступив на окремий факультет ВВ МВС Національної академії Прикордонних військ України ім. Богдана
Хмельницького, після випуску обіймав посади командира навчальних взводу та роти Навчального центру ВВ МВС (м. Золочів). 3 2007 року призначений
заступником командира роти полку спеціального призначення ВВ МВС «Ягуар», з 2010-го — знов командував ротою у Навчальному центрі. В
2011 року вступив до магістратури Академії внутрішніх військ МВС, після закінчення якої обійняв посаду старшого офіцера групи бойової та спеціальної
підготовки вінницького полку ВВ МВС (з березня 2014-го - Національної гвардії України).
|