Коробенков Олексій Олександрович

Коробенков Олексій Олександрович

Дата та місце народження: 22 серпня 1990 р., с. Боброво, Архангельска область, РРФСР.

Дата та місце загибелі: 28 липня 2014 р., висота Савур-могила, Шахтарський район, Донецька область.

Звання: Капітан (посмертно).

Посада: Заступник командира роти з озброєння.

Підрозділ: 30-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув під час обстрілу з РСЗВ "Град" приблизно о 1-й годині в районі висоти Савур-могила в Донецькій області.

Військова операція: Бої за висоту Савур-Могила.

Місце поховання: с. Олександрівка, Буринський район, Сумська область (фото пам'ятника № 1, № 2).

Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

від мами від сестри від Андрія
"ТИ ЧАСТІШЕ ПРИХОДЬ ДО МАТУСІ У СНИ"

Вже рік найстрашніший відтоді минає,
Як тебе, мій синочку, зі мною немає.
Повернулись пташки вже із теплого краю,
А я кожну із них з нетерпінням чекаю.
Все жду, що пташина постука в віконце
І розкаже, що рана смертельна уже не болить
І, що там, у обителі божій під сонцем,
У тебе, як завжди, за мамою серце щемить.
Обіцяв ти дощем на поріг наш упасти,
Як грім загуркоче весняний в маю.
А я тебе, сонечко, соколе ясний,
У кожній краплинці роси пізнаю.
А то якось, Альошо, ти наснився маленьким хлоп`ятком,
Ніби череду пасти нам черга настала.
Але всі черевички твої й чоботятка
Чомусь майже наскрізь промоклими стали.
Старші люди говорять, що я плачу багато,
Що від цього тобі у раю так незатишно скрізь.
Але хто ж дасть важливу корисну пораду,
Як же неньці навчитися плакать без сліз?
Я благаю тебе, моя люба дитино,
Ти частіше приходь до матусі у сни.
Хай хоч там, в забутті, випадає прекрасна хвилина:
Хоч колись же повинна щасливою бути людина!
Світлій пам'яті старшого лейтенанта Олексія Коробенкова присвячується!

Ти народився на архангельській землі
В той час, коли ще спільною була країна,
Але життя так склалося в сім'ї ,
Що рідним краєм стала Україна.
Ти немовлям почув співучу мову
І синє мирне небо вглядів змалку.
Поля безкраї повели розмову
Про цю чудову тишу на світанку.
Тяжка хвороба батька відняла,
Коли тобі було лише три роки.
Та мама ніжно діток обняла
У чорні дні, захмарені, жорстокі.
Дорослим ставши всього в десять літ,
Звалив на себе всю важку роботу.
Все до ладу виконував як слід,
Сестрі і мамі дарував турботу.
Любив безмежно рідну Україну,
Її народ, і села, і міста.
І твердо вирішив у випускну годину
Військовим бути й землю захищать.
Навчання в Харкові, солдатські будні…
Нарешті мрія здійснилась ясна:
Альоша - лейтенант, відважний, мудрий.
Попереду - життя, прекрасне, без кінця.
А далі - швидко все, немов в калейдоскопі:
Призначення, неоголошена війна,
Крим, фронт, Донбас, Савур - Могила
І звістка чорна, що Альоші вже нема.
Не збудуться ні мамині, ні сестрині надії,
Їх син і брат не вернеться назад.
Його, народженого далеко у Росії,
Підступно розстріляв страшний російський "Град".
Ти вибач нам, що ми були безсилі
Хоч чимось захистити од біди.
За те, що ти ніколи вже не станеш батьком,
І марш весільний не звучатиме тобі.
Але ти завжди в серці будеш жити
Всіх тих, хто віддано любив тебе.
Ми будемо весь вік твоє ім'я в душі носити
Аж доки сяє сонце золоте.

Закінчив Харківський гвардійський факультет військової підготовки НТУ (ХПІ).

Анна Коробенкова: "Мой любимый братишка, вечная память... Он был всегда жизнерадостным и добрым. Мама воспитывала нас одна. Алексей, когда приезжал с учебы на месяц, работал у фермера, заготавливая сено коровам, чтобы хоть чем-то помочь маме. Алексей погиб под Саур-Могилой, примерно в 9-10 утра, спас двоих пацанов, как рассказывают его друзья, которые были там вместе с братом. Мама очень сильно болеет после гибели сына".


Для збільшення фотографії натисніть на неї!
Cтаття з Книги пам'яті загиблих сумчан

Іменем Олексія Коробенкова назван Олександрівський навчально-виховний комплекс (Буринський район, Сумська область).