Обставини загибелі: Загинув 8 травня 2019 року в бою внаслідок смертельного кульового
поранення в шию під час нічного обстрілу з АГС, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї позицій ЗСУ поблизу с. Павлопіль на Приазовському напрямку.
Сімейний стан: Залишились дружина та донька.
Місце поховання: м. Хмельницький, кладовище «Ракове», Алея Слави (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 11, ряд 7, місце 2.
Указом Президента України № 469/2019 від 27 червня 2019 року, "за особисту мужність і самовіддані дії,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням дев’ятої сесії Хмельницької міської ради № 3 від 26 жовтня 2016 р. присвоєно звання "Почесний громадянин міста Хмельницького" (посмертно).
Народився 1967 року в місті Цілиноград (Казахська РСР) у родині військовослужбовців. 1983-го закінчив ЗОШ в місті
Спаськ-Дальній Приморського краю, а у 1985 році — середню школу № 12 міста Херсон; 1986 року — Херсонське вище професійне училище сервісу та дизайну. З 1986 по 1988 рік
проходив військову строкову службу в РА. Демобілізувавшись, працював на взуттєвій фабриці в Херсоні. У 1989—1998 роках служив в органах внутрішніх справ — у Херсонському
відділку; з 1998 року — командир роти судноводійського відділення Херсонського морського коледжу. У 2000 році з родиною переїхав в місто Хмельницький, працював приватним
підприємцем разом із дружиною.
25 березня 2015 року мобілізований; проходив службу у відділі прикордонної служби «Станично-Луганське» Луганського прикордонного загону. З 28 лютого по 28 серпня 2017-го
проходив службу у 92-й бригаді. З 2018 року — майстер виробничого навчання, Хмельницький професійний ліцей. Від 20 вересня того ж року — командир відділення 79-ї окремої
десантно-штурмової бригади.
У Хмельницькому на фасаді професійного ліцею № 8 12 жовтня 2021 року відкрили меморіальну дошку загиблому Володимиру Ковалю.
|