|
Обставини загибелі: Загинув 4 липня 2015 р. близько 16.00
при спробі евакуації важкопораненого солдата Р. Цапа в ході проведення планового
нарощування мінно-вибухових загороджень в результаті підриву на міні в районі 29-го блокпосту на трасі «Бахмутка» поблизу смт Донецький.
Разом з Дмитром загинули молодший сержант І. Смоляр та
солдат А. Романов.
Сімейний стан: Залишилися батьки. Після загибелі сина, в 2017 році батьки всиновили двох дітей:
хлопчика Сашу і дівчинку Ельвіру.
Місце поховання: смт. Шевченкове, Харківська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 3, місце 24. 
Нагороджений відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть». Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
6 березня 2016 р. нагороджений медаллю УПЦ КП «За жертовність і любов до України» (посмертно).
 |
 |
|
|
від нареченої
Гончаренко Олени |
від мами і тата |
від бабусі і дідуся |
от Оксаны "Мама" |
Оксана "Мама": Видела и разговаривала с Димой в июне 2015 на БП 34 когда у меня занимались ребята с его 310 бата. Чистый и ясный человек, у
нас таких называют "солнечный пацан". Было сразу понятно, что он хороший санинструктор и мы договорились контактировать и помогать друг другу.
А в начале июля я уехала на ротацию, и потом мне позвонил Малыш и сказал, что Димки нет.
| 
