- Укр
- Англ
Кравченко Сергій Миколайович
16 березня 1975 – 29 травня 2014Кіровоградська обл. – Донецька обл.

Орден «За мужність» I ступеня

Біографія
Сергій Миколайович Кравченко народився 16 березня 1975 р. у м. Олександрія Кіровоградської області в родині військовослужбовця. Його батько, Микола Васильович, проходив службу у тій самій частині, де згодом служив і Сергій. У дитинстві Сергій захоплювався складанням моделей літальних апаратів. Після закінчення Олександрійської середньої школи № 2 у серпні 1992 р. вступив до Київського інституту повітряних сил, який закінчив (за програмою Васильківського військового авіаційно-технічного училища, спеціальність «Експлуатація і ремонт літаків і авіадвигунів») 24 червня 1995 р. У подальшому проходив службу на посаді бортового авіаційного техніка 51-ї окремої вертолітної бригади Національної гвардії України (з лютого 2004 р. — Гвардійської авіаційної бази внутрішніх військ МВС України). У вересні 2010 р. призначений старшим бортовим техніком-інструктором вертолітної ескадрильї Гвардійської авіаційної бази внутрішніх військ МВС України. Олег Дон, однополчанин: «Якщо стисло охарактеризувати Сергія Миколайовича Кравченка, то його можна назвати душею колективу. Завжди усміхнений, добродушний, відкритий. Жодне свято не обходилось без Сергія. Дотепний жарт, цікава історія, гарний тост. Його щиро любив весь наш колектив. Хлопці з його підрозділу говорять, що ніяк не можуть звикнути, що Сергія немає поруч. Іноді під час роботи на техніці здається, що він зараз підійде, поплескає по плечу і скаже своє «Все буде добре»… Сергій Миколайович як висококласний фахівець входив до складу екіпажів, що виконували найбільш складні та відповідальні завдання. Так, у травні 2008 р. брав участь у спільних навчаннях антитерористичних спецпідрозділів військових формувань України в Криму, поблизу гори Кізил-Таш. Екіпаж тоді виконав завдання на «відмінно». Із 2010 р. щороку в складі екіпажу капітан Сергій Кравченко здійснював польоти на десантування груп спеціального призначення під час проведення навчань антитерористичних підрозділів у бухтах Балаклава та Новий Світ, на полігонах «Нові Петрівці», «Широкий Лан» тощо». Полковник Геннадій Побиванець, командир Гвардійської авіаційної бази НГУ у 2014 р.: «У травні 2014 р. перед вильотом у зону АТО гостро постало питання відбору фахово підготовленого бортового техніка до складу екіпажу Мі-8. Їхати у відрядження Сергій визвався добровільно, хоча того разу була й не його черга. Але як найбільш досвідчений бортовий технік-інструктор він розумів всю небезпеку та ризик і не міг дозволити, щоб в кабіну гелікоптера сіли його товариші, чий рівень підготовки та досвід ще потребували вдосконалення…».Військова служба
Капітан, Старший бортовий технік-інструктор вертолітної ескадрильїГвардійська авіаційна база НГУОрден «За мужність» I ступеня
Медаль «За визволення Слов'янська»
- Безпалько Петро
- Білошкурський Валентин
- Бульдович Сергій
- Кульчицький Сергій
- Курилович Віталій
- Лисенчук Володимир
- Ліпський Віктор
- Остап'юк Петро
- Семанюк Василь
- Шарабуряк Володимир
- Яков'як Віктор
Безпалько Петро Васильович25 жовтня 1980 – 29 травня 2014Білошкурський Валентин Васильович17 грудня 1979 – 29 травня 2014Бульдович Сергій Іванович4 серпня 1973 – 29 травня 2014Кульчицький Сергій Петрович17 грудня 1963 – 29 травня 2014Курилович Віталій Іванович18 грудня 1973 – 29 травня 2014Лисенчук Володимир Васильович10 червня 1984 – 29 травня 2014Ліпський Віктор Володимирович11 січня 1983 – 29 травня 2014Остап'юк Петро Володимирович14 червня 1988 – 29 травня 2014Семанюк Василь Васильович11 листопада 1979 – 29 травня 2014Шарабуряк Володимир Богданович9 жовтня 1976 – 29 травня 2014Яков'як Віктор Петрович9 серпня 1988 – 29 травня 2014Загинув 29 травня 2014 р. унаслідок ураження з ПЗРК вертольота Мі-8 неподалік м. Слов'янськ Донецької області. Гелікоптер із військовослужбовцями після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації особового складу повертався з району г. Карачун та зазнав обстрілу.- м. Олександрія, Новопилипівське кладовище
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
- Від Олега
- Від Оксани
Публікації
- Народився Сергій Миколайович 16 березня 1975 року в місті Олександрія Кіровоградської області у родині військового. Батько Сергія проходив службу частині, де згодом и пройде свій військовий шлях Сергій. У дитинстві Сергій захоплювався складанням моделей літальних апаратів. Після закінчення Олександрійської середньої школи №2 він вступає до Київського інституту Військово-Повітряних Сил, де навчається за фахом "-Експлуатація і ремонт літаків і авіадвигунів"-. Після закінчення інституту прибуває для проходження служби у військову частину 2269 на посаду бортового авіаційного техніка вертольоту. Якщо стисло дати характеристику Сергію Миколайовичу, то його можна назвати «душею колективу». Завжди усміхнений, добродушний, відкритий. Жодне свято не обходилось без Сергія. Дотепний жарт, цікава історія, красивий тост. Він користувався неподдільною любов'ю всього колективу. Хлопці з його підрозділу зазначають, що ніяк не можуть звикнути, що Сергія нема поруч. «В травні 2014 перед вилітом в зону АТО гостро постало питання фахово підготовленого бортового техніка до складу екіпажу МІ-8. Їхати у відрядження Сергій визвався добровільно, хоча того разу була й не його черга. Але як найбільш досвідчений бортовий технік – інструктор, він розумів всю небезпеку та ризик і не міг дозволити, щоб в кабіну вертольота сіли його товариші, чий рівень підготовки та досвід ще потребували вдосконалення, – згадує ті події полковник Геннадій Побиванець, який в 2014 році обіймав посаду командира військової частини. 29 травня 2014 року близько 12 години 30 хвилин, поблизу міста Слав’янськ Донецької області, в районі проведення антитерористичної операції, після розвантаження продуктів харчування, висадки зміни та при проведенні ротації особового складу на п’ятому блокпосту гелікоптер МІ-8 Національної гвардії України, повертаючись у зворотньому напрямку, попав під обстріл із лісосмуги, та був підбитий. Екіпаж до останньої хвилини намагався врятувати бойову машину та людей, які знаходились на борту, але завдані ушкодження не дали можливості на порятунок. Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя шістьох військовослужбовців НГУ: генерал-майора Сергія Кульчицького, полковника Сергія Бульдовича, майора Віталія Куриловича, капітана Сергія Кравченка, прапорщиків Валентина Білошкурського і Віктора Ліпського, та шістьох працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області: старших лейтенантів міліції Петра Безпалька і Василя Семанюка, старшого прапорщика міліції Володимира Шарабуряка, прапорщика міліції Володимира Лисенчука, старшини міліції Петра Остап’юка, старшого сержанта міліції Віктора Яков’яка. Дивом уціліти судилося лише одному із членів екіпажу – другому пілоту капітану Олександру Макеєнку, який дістав тяжкі травми. Указом Президента України від 20 червня 2014 року № 543/2014 «Про відзначення державними нагородами України» за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність Військовій Присязі та незламність духу в органах і підрозділах Міністерства внутрішніх справ України нагороджено орденом «За мужність» І ступеня капітана Кравченка Сергія Миколайовича (посмертно). Наказом командувача Національної гвардії України від 30 травня 2014 року № 54 зараховано навічно капітана Кравченка Сергія Миколайовича до списку особового складу військової частини 2269. 5 липня 2015 року на горі Карачун поблизу Слов'янська в Донецькій області на місці загибелі екіпажу Мі-8 МТ було встановлено пам’ятний знак на честь українських воїнів-визволителів. 27 травня 2015 року на території Олександрійського ЗНЗ І-ІІІ ступенів №2 в урочистій обстановці відкрито меморіальну дошку на честь старшого бортового техніка – інструктора вертолітної ескадрильї військової частини 2269 Національної гвардії України капітана Кравченка Сергія Миколайовича.Книга пам'яті органів системи МВС