|
Обставини загибелі: Загинув поблизу Слов'янська в районі проведення АТО.
Знаходився у гелікоптері Мі-8МТ (16 "жовтий") Національної гвардії України, який після розвантаження харчових продуктів та проведення ротації
особового складу на п'ятому блокпосту, повертаючись з району гори Карачун, зазнав обстрілу, що вівся з лісосмуги, та був підбитий.
Катастрофа, спричинена пострілом із переносного зенітного ракетного комплексу, забрала життя шістьох військовослужбовців НГУ:
генерал-майора Сергія Кульчицького,
полковника Сергія Бульдовича,
майора Віталія Куриловича,
капітана Сергія Кравченка, прапорщиків
Валентина Білошкурського і
Віктора Ліпського, та шістьох працівників спеціальної роти міліції УМВС України в Івано-Франківській області:
старших лейтенантів міліції Петра Безпалька і
Василя Семанюка,
старшого прапорщика міліції Володимира Шарабуряка,
прапорщика міліції Володимира Лисенчука,
старшини міліції Петра Остап’юка,
старшого сержанта міліції Віктора Яков’яка. Дивом уціліти судилося лише одному із членів екіпажу – другому пілоту капітану Олександру Макеєнку,
який дістав тяжкі травми.
Військова операція: Звільнення Слов'янська.
Сімейний стан: Залишились батьки, дружина та двоє синів.
Місце поховання: м. Олександрія, Кіровоградська область, Центральне кладовище.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 7, місце 1. 
Указом Президента України № 543/2014 від 20 червня 2014 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу", нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно).
Нагороджений медаллю ВГО "Країна" "За визволення Слов'янська" (посмертно). Наказом командувача Нацгвардії капітана Кравченка навічно зараховано до списку особового складу вертолітної ескадрильї військової частини 2269.
 |
 |
| від Оксани |
від Олега |
Сергій Миколайович Кравченко народився 16 березня 1975 року в м. Олександрії Кіровоградської області у родині військовослужбовця – його батько, Микола Васильович, проходив
службу у тій самій частині, де згодом служити і Сергій. У дитинстві Сергій захоплювався складанням моделей літальних апаратів. Після закінчення Олександрійської середньої
школи №2, у серпні 1992 року вступив до Київського інституту Повітряних Сил, який закінчив (за програмою Васильківського військового авіаційно-технічного училища, за
спеціальністю «Експлуатація і ремонт літаків і авіадвигунів») 24 червня 1995 року. У подальшому проходив службу на посаді бортового авіаційного техніка 51-ї окремої
вертолітної бригади Національної гвардії України (з лютого 2004 року – Гвардійської
авіаційної бази внутрішніх військ МВС України). У вересні 2010-го призначений старшим бортовим техніком – інструктором вертолітної ескадрильї Гвардійської авіаційної бази
внутрішніх військ МВС України.
Олег Дон, однополчанин: «Якщо стисло дати характеристику Сергію Миколайовичу Кравченку, то її можна висловити так: «душа колективу». Завжди усміхнений, добродушний, відкритий.
Жодне свято не обходилось без Сергія. Дотепний жарт, цікава історія, красивий тост. Його щиро любив весь наш колектив. Хлопці з його підрозділу зазначають, що ніяк не можуть
звикнути, що Сергія нема поруч. Здається, під час роботи на техніці, він зараз підійде, поплескає по плечу і скаже своє «все буде добре»…
Сергій Миколайович, як висококласний фахівець, входив до складу екіпажів, які виконували найбільш складні та відповідальні завдання. Так, у травні 2008 року брав участь у
спільних навчаннях антитерористичних спецпідрозділів військових формувань України в Криму, поблизу гори Кізил-Таш. Екіпаж тоді виконав завдання на оцінку «відмінно».
З 2010-го щороку в складі екіпажу капітан Кравченко С.М. здійснював польоти на десантування груп спеціального призначення при проведенні навчань антитерористичних
підрозділів у бухтах «Балаклава» та «Новий Світ», на полігонах «Нові Петрівці», «Широкий Лан» тощо».
Полковник Геннадій Побиванець, 2014 року – командир Гвардійської авіаційної бази НГУ: «У травні 2014 перед вилітом в зону АТО гостро постало питання відбору фахово
підготовленого бортового техніка до складу екіпажу Мі-8. Їхати у відрядження Сергій визвався добровільно, хоча того разу була й не його черга. Але як найбільш досвідчений
бортовий технік – інструктор, він розумів всю небезпеку та ризик, і не міг дозволити, щоб в кабіну вертольота сіли його товариші, чий рівень підготовки та досвід ще
потребували вдосконалення…».
Стаття про Сергія в тижневику МВС України
«Іменем Закону» № 34 (21.08.2014 р.) та тижневику МВС України
«Іменем Закону» № 23 (05.06.2014 р.) (файл pdf).
14 листопада 2014 р. на Донеччині, поблизу Слов’янська було урочисто відкрито і освячено перший
меморіал жертвам «неоголошеної війни» на сході Україні – пам’ятний хрест, встановлений на місці, де близько 12.30 29 травня впав збитий
бойовиками-сепаратистами вертоліт Мі-8МТ Національної гвардії із бортовим номером «16», який повертався з блокпосту № 5 у районі гори Карачун.
27 травня 2015 року на території Олександрійського загальноосвітнього навчального закладу І-ІІІ ступенів №2 в урочистій обстановці відкрито меморіальну дошку на
честь старшого бортового техніка – інструктора вертолітної ескадрильї Гвардійської авіаційної бази НГУ Національної гвардії України капітана Кравченка Сергія Миколайовича.
|
