|
Обставини загибелі: Помер в лікарні Сєвєродонецька 21 листопада 2015 р. від поранень
отриманих під час обстеження території північніше «Бахмутської траси», поблизу села Кримське (Новоайдарський район) Луганської області, внаслідок
підриву на осколково-загороджувальній міні. Разом з Віктором загинув Ігор Максименко.
Сімейний стан: Залишилися мати, три сестри і брат.
Місце поховання: с. Верболози, Козятинський район, Вінницька область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 10, місце 39. 
Рішенням 16 сесії 7 скликання Козятинської міської ради від 2 червня 2017 року №665-VII: «З метою вшанування пам’яті загиблих воїнів в антитерористичній операції,
які проявили мужність, героїзм, незламність духу у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, віддали життя за Україну»,
присвоєно звання «Почесний громадянин міста Козятин» (посмертно).
Рішенням Козятинської районної ради від 30 березня 2018 року нагороджений нагрудним знаком «За заслуги перед Козятинщиною» (посмертно).
Розпорядження голови Козятинської міської ради від 9 серпня 2016 року №574-р
нагороджений відзнакою Козятинської міської ради «За героїзм та патріотизм» (посмертно).
 |
Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.
від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки |
|
|
 |
| від однополчан |
від Козятинської міської територіальної громади Вінничини |
21 листопада у зоні проведення антитерористичної операції на сході України загинув 23-річний Віктор Крючков. Виходець із багатодітної сім’ї,
який мав трьох сестер та брата, уродженець села Верболози. Протягом останніх 8 років Віктор винаймав житло, проживав із родиною у Козятині.
Після школи оволодів спеціальністю електрика, мріяв про військову кар’єру у полку спецпризначення ВВ МВС України «Ягуар»...
На війну юнак пішов добровольцем, у зоні АТО пробув більше року. Спочатку служив у батальйоні «Айдар», під час бойових дій під Іловайськом
дістав поранення, тоді з 15 осіб вижити вдалося тільки йому. Та не зміг дома всидіти, коли побратими гинуть на сході країни. Підлікувавшись
і пройшовши курс реабілітації, повернувся в зону АТО військовослужбовцем - контрактником батальйону «Донбас - Україна» (в/ч В-2612), у
військовому званні молодшого сержанта.
Наприкінці жовтня приїздив у відпустку, втішав маму, що незабаром, 21 грудня, демобілізується і повернеться назавжди додому. Планував
влаштуватися на роботу, придбати власне житло, одружитися з коханою...
Рівно за місяць до демобілізації Віктор Крючков загинув під час виконання службового обов’язку в районі АТО, підірвавшись на міні неподалік
станиці Луганської біля Бахмуцької траси.
Заупокійна служба відбулася 24 листопада у вернигородоцькому храмі Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ КП, попрощатися з героєм, який віддав своє
життя, відстоюючи незалежність України, прийшли очільники району та міста, жителі Козятина, мешканці села Вернигородка та Верболоз, які
супроводжували воїна в останню путь на цвинтар. Поховали молодого бійця під звуки військового салюту.
|
