Кушіль Олександр Дмитрович

Кушіль Олександр Дмитрович

Дата та місце народження: 1 жовтня 1978 р., м. Новомосковськ, Дніпропетровська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., м. Іловайськ, Донецька область.

Звання: Старший сержант.

Посада: Заступник командира взводу.

Підрозділ: 93-я окрема механізована бригада.

Воїн-миротворець

Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з оточення поблизу м. Іловайськ.

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Сімейний стан: Залишились дружина та син 2001 р.н.

Місце поховання: с. Орловщина, Новомосковський район, Дніпропетровська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 7, місце 31.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від дружини та сина від близьких та рідних Вічна память Герою!
від прикордонників ВПС "Білолуцьк"
Живу все это время как в кошмарном сне
И все надеюсь, что вернешься ты ко мне…
Надеюсь, что, открыв глаза под утро,
Увижу тебя рядышком, как будто.
Я каждый вечер жду звонка и стука в дверь,
Но ты приходишь лишь во сне теперь…
Такой же радостный, веселый, безмятежный.
Такой же любящий, заботливый, и нежный.
Я помню каждое твое движение,
Твой взгляд, улыбку, рук прикосновенья…
Как мы мечтали вместе, как любили…
Как были счастливы, что просто жили…
Как жаль что невозможно все вернуть,
А каждый день приходится ждать ночи,
Чтобы заснуть и снова встретится с тобой…
Но жить, лишь снами, больше нету сил…
Когда-нибудь мы встретимся на небесах,
И будем счастливы, как оба мы мечтали.
Я помню о тебе, тебя люблю Я
И говорю тебе: " До встречи…Жди!"

Виконуючи свій військовий обов’язок, брав активну участь у миротворчих місіях на Африканському континенті (Сьєрра-Леоне) та у республиці Ірак.