Лабуткін Дмитро Віталійович

Лабуткін Дмитро Віталійович

Дата та місце народження: 11 грудня 1986 р., м. Кременець, Тернопільська область.

Дата та місце загибелі: 16 лютого 2015 р., м. Дебальцеве, Донецька область.

Звання: Капітан 3 рангу (посмертно).

Посада: Заступник редактора (виконував обов'язки прес-офіцера сектора "С").

Підрозділ: Телерадіокомпанія МОУ ''Бриз'' ВМС ЗСУ.

Обставини загибелі: Вночі 16 лютого 2015 р. з Дебальцевего виїхала колона, яка перевозила поранених, Дмитро разом із колоною їхав на БТР до Артемівська після виконаного завдання як кореспондент. З того часу вважався зниклим безвісти. У березні 2015 р. упізнаний серед загиблих. Похований. Разом з Дмитром загинув капітан Ю. Бутусов

Сімейний стан: Залишилася батьки, сестра, дружина та донька.

Місце поховання: с. Білокриниця, Кременецький район, Тернопільська область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 10, місце 15.

Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Указом Президента України № 366/2015 від 27 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Почесний знак За воїнську доблесть/p>

Наказом міністра оборони України у грудні 2015 року нагороджений відзнакою "За військову доблесть" (посмертно).

Народний Герой України

Указом № 18 від 24 липня 2016 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

від Андрія Музики

У 2009 році закінчив Львівський ордена Червоної Зірки інститут Сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Журналістика». Проходив службу у Севастополі, брав участь у далеких морських походах та міжнародних військових навчаннях. Навесні 2014 р. після окупації Криму російськими військами виїхав до Одеси. 21 січня 2015 р. прибув до Краматорська та поїхав у місто Дебальцеве як журналіст, виконуючи завдання із збору фотоматеріалів для переговорної групи у Мінську.

1 вересня 2015 р. на будівлі Білокриницької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів урочисто відкрито меморіальні дошки на честь колишніх учнів, полеглих у районі АТО - Вячеслава Мельника та Дмитра Лабуткіна.

Указом Президента України від 19 серпня 2015 року №479/2015 призначено стипендії Президента України дітям журналістів, які загинули у зв'язку з виконанням службових обов'язків - доньці Сергія Ніколаєва Валерії та доньці Дмитра Лабуткіна Кірі.

20 травня 2016 року урочисто відкрито і освячено ще одну меморіальну дошку на честь Дмитра Лабуткіна, встановлену на фасаді Тернопільської загальноосвітньої школи № 23.

Роман Туровець, військовий журналіст: "Це відео з нашоломної GoPro Дмитра Лабуткіна, військового журналіста, капітан-лейтенанта, заступника редактора телерадіокомпанії «Бриз» МО України. Зйомка зроблена 5 лютого 2015 року. Тоді ми з полковником Валентином Федічевим, разом з Дімою та Максом Авдєєвим виїхали з Дебальцевого на Комуну, щоб зафіксувати геройський вчинок артилеристів 128-а гірсько-піхотної бригади, які захопили російський танк. Того ж дня, ввечері, я скопіював собі ці відеофайли, а згадав про них лише зараз. Це останній репортаж Діми. Востаннє його бачили живим 16 лютого 2015-го. А вже 19 лютого бойовики розмістили в мережі відео з місця бою на залізничній станції Дебальцеве, де поряд із розбитим БТРом було тіло Дмитра. Опублікувати свій репортаж Діма не встиг, тому зараз я роблю це за нього... А бійці 128-ї - вони просто красавці..."