Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

Народився у родині робітників, росіянин за національністю. З 1979 р., після закінчення середньої школи на Псковщині, проходив строкову військову службу у лавах Радянської Армії, 1984-го - прийнятий на службу до органів внутрішніх справ. Закінчив Талліннську спеціальну середню школу міліції МВС, 1990-го, переїхавши до Черкас, протягом 20 років працював у місцевій міліції, 1997 р. закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого, пішов на пенсію з посади заступника начальника відділення карного розшуку Соснівського районного відділу внутрішніх справ. Перебуваючи на заслуженому відпочинку, виховував сина та доньку, займався підприємництвом, водночас був відомим у місті громадським активістом – опікувався діяльністю місцевого формування з охорони громадського порядку, у травні поточного року балотувався як кандидат у депутати Черкаської міської ради. У зверненні до виборців він писав: «Головним у житті вважаю бути відкритим, бути вірним своєму слову і щоб не було соромно за свої вчинки. Навчити дитину переходити дорогу на зелене світло можна лише у тому випадку, коли сам йдеш на зелене світло. Керуюся етичним правилом – стався до людей так, як хочеш, щоб ставилися до тебе. Як житель Черкас, хочу, щоб наше місто розвивалося не на словах, а у справах людей, які відповідають за роботу на своїх ділянках. Вулиці повинні бути чисті, освітлені, двори – доглянуті. Підприємцям треба розвивати економіку, а не боятися за свій бізнес. Правоохоронні органи повинні охороняти Закон і порядок…». «Він завжди був позитивною людиною. Якщо Володя говорив, що допоможе, то допомагав завжди, – згадує друг загиблого, актор місцевого театру Олександр Гуменний. – Ми познайомилися під час виборів, на які йшли однією командою, і цього невеликого проміжку часу мені було достатньо, щоб вгледіти щирість душі, відкритість серця, жизнєлюбство, простоту й невимушеність у спілкуванні та багато інших чудових якостей мого нового товариша…». Так і не ставши депутатом, наприкінці травня Володимир Ложешніков у званні солдата резерву вступив добровольцем до лав резервного батальйону НГУ "Донбас".

Ім’я Володимира занесено до Книги памя’ті загиблих працівників Управління МВС України в Черкаській області та увічнено на обеліску загиблим міліціонерам, що на подвір’ї УМВС.

23 травня 2015 року – у день, коли Володимиру Івановичу мало б виповнитися 53 роки – за участі його родини, колег, однополчан відбулася урочиста церемонія відкриття меморіальної дошки на його честь, яку встановлено біля входу до будівлі Соснівського райвідділу міліції.

Депутати міської Ради м. Черкаси прийняли рішення перейменувати вул. Крупської – вул. Володимира Ложешнікова.