Дата та місце народження: 12 квітня 1987 р., м. Красноармійськ, Донецька область.

Дата та місце загибелі: 23 лютого 2015 р., м. Маріуполь, Донецька область.

Звання: Старший лейтенант міліції.

Посада: Оперуповноважений відділу швидкого реагування.

Підрозділ: Спеціальний підрозділ ''Сокіл'' УБОЗ ГУ МВС України в Донецькій області.

Обставини загибелі: Троє співробітників спецпідрозділу «Сокіл» з працівником ДАІ 23 лютого 2015 р. о 18:15 в місті Маріуполь на вулиці Пашковського зупинили автомобіль марки «ДЕУ» для перевірки. В машині виявились терористи, які відкрили вогонь. В результаті боєзіткнення Віталій отримав вогнепальне поранення в голову, від якого помер.

Сімейний стан: Залишилася дружина та донька.

Місце поховання: м. Красноармійськ, Донецька область (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 5, місце 37.

Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

від Ганни Степаненко

Пам’яті Віталія Мандрика Герої не вмирають на Землі, Вони у нашій пам’яті живуть, А душі їх у зоряній імлі, Свою безсмертну прокладають путь. Віталію, твій подвиг не забутий, Життя віддав за нас ти недарма! Героя завжди будуть пам’ятати люди, Хоч забрала його, на жаль, війна. В той страшний день пішов ти в небуття, Зіткнувшись з ворогом в нерівному двобої, Став охоронцем нашого життя Солдат, герой і український воїн! Тобі б ростити ще б малу дитину, Кохати, жити, дихать на землі, Любити й берегти свою родину І відчувати радощі малі. Та вороги прийшли на нашу землю, Ти став на захист праці і життя, Виконував обов’язок свій ревно, А серця припинилося биття! Ми віримо: в нас мир обов’язково буде, Сади цвістимуть ніжно навесні, І в пам’яті хранити будуть люди Героя, що загинув на війні!