|
Обставини загибелі: Помер 27 березня 2020 р. в госпіталі в смт Клевань на Рівненщині, де проходив
лікування наслідків кульового поранення, яке отримав ще 25 січня 2015 р. в м. Костянтинівка на Донеччині під час несення служби у складі
81-ї окремої аеромобільної бригади.
Вийшов з пекла ДАП неушкодженим, проте його наздогнала куля у м. Костянтинівка на тій же Донеччині: в ніч на 25 січня 2015 року,
за день до виїзду в місце постійної дислокації, він отримав вогнепальне поранення лівої плевральної половини з гемо-пневмотораксом, з ушкодженням шлунку і товстої кишки та
наскрізним діаметральним пораненням хребетного каналу. «Приїхали з аеропорту, мали їхати у відпустку. Вийшов у місто, але вдягнув цивільне вбрання, бо не всі там налаштовані
позитивно до України. На заправці український офіцер був п’яний, сприйняв не за свого, вочевидь. Почав стріляти. Так і вийшло, що залетіла мені куля», – згадував Андрій.
Після перших операцій стан його покращився, він вже зміг пересуватись у візку, а невдовзі, після реабілітаційного курсу, навіть зіп’явся на ноги. Однак потім наступив параліч,
з’явились пролежні. Весною 2018 р. довелося ампутувати одну ногу, потім другу. Останнім часом лікувався в Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни у смт Клевань,
де й помер через виразкову хворобу ушкодженого шлунка (протягом тривалого часу не міг звичним способом вживати їжу).
Сімейний стан: Залишились батьки.
Місце поховання: м. Костопіль, Рівненська область.
|
