Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Наказом № 320 від 4 грудня 2015 р. нагороджений почесним знаком "57-а окрема мотопіхотна бригада".

Наказом № 43 від 4 грудня 2015 р. нагороджений почесною відзнакою "За оборону Зайцевого".

Віра, сестра: "Мельник Віктор Анатолійович народився 27 червня 1990 р. у селі Світличне на Чернігівщині. Мати - Мельник Тамара Михайлівна, батько - Мельник Анатолій Петрович, сестра - Мельник Віра Анатоліївна.

Навчався та закінчив 9 класів у Світличанській школі, потім навчався в Дащенківській школі, де і отримав середню загальну освіту.

Після закінчення школи проходив військову службу у військовій частині 3004ВВ МВС України м. Донецька. У свої 18, під час проходження служби Віктор залишився без батька, тож всю відповідальність за сім'ю, а саме за сестру і матір, він взяв на себе, тому що він залишився для сім'ї опорою, хоча був ще такий юний.

Після закінчення служби Вітя пожертвував своєю освітою і не пішов навчатися, а влаштувався працювати в ТОВ "Фоззі-Фут", для того щоб мати можливість оплачувати освіту молодшої сестри, де і працював до війни.

Був неодружений. Всього себе присвятив матері, сестрі і бабусі, тому що саме головне в житті для нього була сім'я, він вважав своїм обов'язком оберігати їх, тому коли йому прийшла повістка він без роздумів прийняв її.

11 березня 2015 року його мобілізували (в 24 роки), свої 25 років зустрів в окопі на передовій. Проходив навчання у Львові на Яворівському полігоні, де протягом 30-ти днів навчали снайперів. По закінченню курсів направили захищати Україну на сході.

Віктор старший солдат, в АТО був снайпером, позивний "Меля", приймав участь в антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей. 04 грудній 2015 року виконував бойове завдання (населений пункт Зайцево Микитівського р-н, м. Горлівка, Донецька обл.) знаходився на бойовому чергуванні до 08.00 години, після чого пішов відпочивати. Близько 09.00 годин ворог почав снайперський обстріл позиції. У зв'язку з цим, він зайняв вогневу позицію для боротьби зі снайперським вогнем противника. Адже завжди рвався в бій, і був завжди перший, ніколи не ховався! Коли потрібно було йти на позицію Вітя без роздумів сказав: "Я піду". У результаті перестрілки з вогнепальної зброї військовослужбовець отримав вогнепальне поранення голови не сумісне з життям. Висновок: Мельник Віктор Анатолійович героїчно загинув виконуючи бойове завдання в зоні АТО 04 грудня 2015 року приблизно 09.20 годин. Причина загибелі став постріл снайпера-терориста в голову.

Вітя був дуже веселий, посмішка ніколи не сходила з його обличчя, саме таким його всі пам'ятають, саме таким він приходить рідним у снах. Був відповідальний, завжди був у перших рядах. У нього не було страху в очах, і він завжди вірив у перемогу і говорив,що перемога за нами!!!!

В кінці жовтня приїздив додому у відпустку. Побачився з рідними, друзями, знайомим, допоміг доробити дома ремонт, бабусі дрова заготовив на зиму. Дім облаштував всим необхідним, для мами і сестри став надійною опорою, і коли всі незгоди були позаду, сказав: "ну тепер я буду жити для себе"....але так і не встиг, через 3 тижні загинув".

5 травня на подвір’ї Світличанської школи зібралися громада села, колектив і вихованці навчального закладу, керівники району, гості та учасники антитерористичної операції, щоб вшанувати пам’ять земляка та відкрити меморіальну дошку на фасаді школи, де навчався Віктор Мельник.