|
Обставини загибелі: 25 травня 2018 р. близько 5:00 противник, за підтримки танків, намагався атакувати
опорні пункти поблизу селища Невельське Ясинуватського району. Під час раптового обстрілу Микола накрив своїм тілом доньку-санінструктора, врятувавши їй життя,
але сам дістав важке осколкове поранення голови. 25 травня санавіацією доставлений в Обласну клінічну лікарню ім. Мечникова м. Дніпра. Переніс кілька операцій, вночі
1 червня 2018 р. реаніматологи чотири рази запускали серце воїна, але врятувати його не вдалось
Сімейний стан: Залишились дружина та донька.
Місце поховання: м. Кропивницький, Рівнянське кладовище, Алея почесних поховань.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 10, ряд 2, місце 29. 
Указом Президента України № 239/2018 від 23 серпня 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Мешкав у м. Кропивницький. Служив на флоті. Пройшов навчання у Херсонській школі міліції, працював в ОВС та на М'ясокомбінаті
«Ятрань». Любив рок і мотоцикли, належав до байкерського руху, був учасником Чигиринської ГО «Вільне Козацтво Холодного Яру». З 2014 воював у складі 41 дивізіону
артилерійської розвідки 55-ї ОАБр, зокрема в районі Авдіївки. Після демобілізації, коли донька підписала контракт, 2016 року пішов слідом за нею в 17 батальйон.
|
