Обставини загибелі: Загинув 21 липня 2014 р. під час звільнення смт Георгіївка, Лутугинський район,
Луганська область. Разом з Олегом загинули солдат В. Муха,
солдат Г. Тома,
солдат М. Королько
та старший лейтенант П. Ящук.
Сімейний стан: Залишились дружина і син.
Місце поховання: с. Дерно, Ківерцівський район, Волинська область (фото надгробку: ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 1, місце 7.
Указом Президента України № 365/2015 від 27 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Олег Михайлович протягом шести років працював у правоохоронних органах міліціонером-кінологом
та старшим групи затримання.
Координатор Самооборони Майдану Волині Андрій Хведчак: «Він один з перших членів Самооборони
Майдану Волині. Один із найактивніших учасників. Здавалося, що йому не за 40 років, а буквально десь 20-25. Він постійно усміхався. Постійно
підбадьорював товаришів. Постійно жартував. Це була така людина-позитив. Він завжди ходив у розвідку. Постійно ходив на передовій.
Постійно був на лінії вогню. Працював коректувальником вогню нашої артилерії. Його розвіддані врятували десятки життів наших бійців, і
забрали десятки життів сепаратистів. Убитий наш брат-самооборонівець. Він – Герой, яким ми пишаємося. І ним повинні пишатися усі українці,
яких він захищав на передовій. Ми пам’ятатимемо його усміхненим і безстрашним борцем за силу і волю України. Слава Героям!».
|