Обставини загибелі: Загинув 18 жовтня 2014 р. під час несення служби на ВОП
біля села Орловське (Тельманівський район), що неподалік міста Маріуполь (Донецька область). Разом з Олександром загинули
сержант Г. Бойченко,
солдат Є. Кравець та
сержант Г. Бойченко.
Сімейний стан: Залишилась мати.
Місце поховання: смт. Фрунзівка, Одеська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 4, ряд 5, місце 37. 
 |
 |
 |
 |
 |
від побратима Полторак Микола (Гаіда) |
Ні вікам, ні вітрам не стерти
Вічну й світлу пам'ять про тих,
Хто принісши себе у жертву,
Мир зберіг для нащадків своїх...
від батьків Жені Кравця |
від Орлик Карини та Володимира |
 |
 |
Війна
І зима не зима
і війна не війна
Назбирала смертей
як зерно на жнива
Натрусила нам сліз
мов травневим дощем
Для війни це каприз
І вона хоче ще
І відважні доньки
і найкращі з синів
Від’їжджають на Схід
у обійми війни
У обіймах зими
там де грім канонад
Кожен іншому ворог
кожен кожному брат
І війна не війна
закінчились слова
І країна німа
та жива ще, жива
На порозі літа, ти пішов у осінь,
І за мить вернутись,всім ти обіцяв....
Та тебе немає, лиш дощі голосять,
Невловимі краплі бродять поміж трав...
Ти пішов як вітер,
Тільки ж ми не знали,що та мить
навздовжки у ціле життя...
Чорний ворон кряче: "Нащо відпускали".
Розривае сердце,тихе каяття...
від мами
|
|