|
Обставини загибелі: Загинув 31 липня 2014 р. під час мінометного обстрілу ВІПС
"Василівка" (ВПС "Амвросіївка) в районі с. Василівка (Амвросіївський район) в Донецькій області.
Разом з Олегом загинули старший солдат О. Басак,
молодший сержант Р. Черноморченко,
молодший сержант С. Гулюк та
прапорщик Ю. Філіпповський.
Сімейний стан: Залишилися мати, брат, дружина та донька.
Місце поховання: м. Кіровоград, Ровенське кладовище, Алея Слави (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 2, ряд 2, місце 21. 
Указом Президента України № 640/2014 від 8 серпня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної
цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням виконкому Кіровоградської ради від 26 серпня 2014 р. нагороджений відзнакою "За заслуги 2 ступеня" (посмертно).
 |
Помним и любим
Паршутина |
Олег Володимирович з дитинства добре грав у хокей, захоплювався випалюванням по дереву. Добрий та врівноважений, легко вирішував конфліктні ситуації.
Протягом 17 років працював водієм у ПАТ «Кіровоградський хлібозавод».
Призваний на військову службу за мобілізацією разом із рідним братом, добровільно зголосився їхати на Схід, на захист Батьківщини. Перебуваючи у районі
АТО, вони із братом мріяли після демобілізації побудувати великий будинок на дві родини, щоб все життя бути поруч...
У м. Кропивницькому (кол. Кіровоград) на честь Олега Паршутіна перейменовано
вулицю (колишня назва - "вулиця Аерофлотська").
27 серпня 2016 року в пам'ять про героя на стіні біля центрального в’їзду до ПАТ «Кіровоградський хлібозавод» урочисто відкрито та освячено меморіальну дошку.
| 
