Паславський Марк Грегорі (Маркіян Григорій) («Франко»)

Паславський Марк

Дата та місце народження: 16 січня 1959 р., м. Нью Йорк, США.

Дата та місце загибелі: 19 серпня 2014 р., м. Іловайськ, Донецька область (47°55'54.0"N 38°11'22.3"E).

Звання: Доброволець (капітан Армії США у відставці).

Посада: Стрілець.

Підрозділ: 2-й батальйон спеціального призначення НГУ "Донбас".

Обставини загибелі: Загинув 19 серпня 2014 р. у бою під час звільнення Іловайська Донецької області.

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Сімейний стан: Залишились мати та брат.

Місце поховання: м. Київ, Аскольдова могила (фото надгробку:  ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 2, місце 7.

Орден Данила Галицького

Указом Президента України № 557/2015 від 25 вересня 2015 р., "за особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові", нагороджений орденом Данила Галицького (посмертно).

Залізний Пластовий Хрест

Нагороджений Залізним Пластовим Хрестом (посмертно).

Народний Герой України

Указом № 23 від 9 червня 2017 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).

Нагороджений "Іловайським Хрестом" (посмертно).

Іноземний брате, твій величний подвиг ніколи не забуде вдячна Україна.
За вашу та нашу свободу! Від простої української жінки та її дітей.
Сьогодні в Україні чорний день…
В домівках у героїв ллються сльози,
Та повернути їх ніхто не в змозі –
Сьогодні в Україні чорний день.
Помолимось усі за їхні душі.
Поставимо в церквах за них свічки;
Чоловіки, батьки, сини та друзі –
За рідну землю в небі полягли.
А завтра буде помста по заслузі!
За кожну краплю материнської сльози,
За дикий біль, що розриває душу,
За кожну цятку української землі...
Дорош Н.В.

від побратимів Тараскіна, Тополя, Молчуна, Бархана, Гайдамаки
от Андрея Дудкина

Маркіян Грегорі Паславський народився 16 січня 1959р. в Нью-Йорку у сім'ї українських емігрантів, які в роки Другої світової війни були змушені покинути Україну, рятуючись від загрози радянських репресій.

Батько - Осип Паславський - походив з родини греко-католицького священника з Львівщини (с.Попелі). Матір – Орися Гунчак народилася у 1930р. в с.Старе Місто Підгаєцького району Тернопільської області.

Батьки Маркіяна познайомилися у Нью-Йорку і одружилися у 1954 році в Українській католицькій церкві св.Юрія. У сім'ї Паславських було четверо дітей: окрім Маркіяна – старший брат Нестор та сестри Ірена і Олена. Дядько Маркіяна - відомий український історик Тарас Гунчак.

У дитинстві Маркіян відвідував українську парохіяльну школу св.Івана Хрестителя в м.Ньюарк, був членом «Пласту». У 1973-1977 роках навчався у Vailsburg High School. Добре грав у волейбол, що дозволило йому вступити на навчання в найпрестижнішу американську військову академію Вест-Пойнт, яку закінчив у 1981 році. Отримав ступінь інженера.

У наступні п'ять років Маркіян служив у американській армії. Спершу у Форт Сілл (Оклахома). Згодом навчався у військовому інституті іноземних мов (Defense Language Institute) у м.Монтеррей (Каліфорнія), де вивчав турецьку мову. Впродовж 1983-84 років служив на американських військових базах у Туреччині, далі у Форт-дікс в Нью-Джерсі. Звільнився в запас у званні капітана у 1986 році.

Впродовж 1985-1986 років Маркіян навчався в Monmouth University, де здобув ступінь магістра за спеціальністю ділове (бізнес) адміністрування. Працював інвестиційним банкіром у США. Зокрема у одному з найвідоміших банків Bear Stearns.

У 1991 році вперше приїхав в тоді ще СРСР, згодом бував в Україні регулярно. З кінця 90-х років в основному жив в Україні. Консультував питання експорту металопродукції Маріупольського заводу за кордон. Працював у банківській сфері. На Київщині заснував агрофірму "Росава-К", яка стала одним з найприбутковіших підприємств у районі. Був мільйонером.

Маркіян Паславський брав участь у Помаранчевій Революції. З початком Євромайдану активно підтримав антиурядові протести. 20 лютого Марко також був на передовій Майдану. Через два роки після загибелі він був опізнаний на світлинах з Інститутської. Ці фото були вперше опубліковані на фб-сторінці спільноти «Майдан 18-20 лютого. Як все було.»

З початком російської агресії проти України Марк добровольцем вступив до Нацгвардії. В квітні 2014р. прийняв українське громадянство. Впродовж червня проходив навчання на полігоні у Нових Петрівцях, а 23 червня склав присягу і вирушив на війну. Воював у батальйоні "Донбас" під позивним "Франко", який взяв собі на честь Івана Франка. Його рідні дізналися про те, що Марк пішов на війну з поста у його твіттері. Незважаючи на своє офіцерське звання, в батальйон Марк прийшов у званні рядового.

Maks Levin: "Гортаю життєпис ФБ за 2014 рік, щоб знайти запис про загибель Франко і плачу. боже, скільки всього вмістилося.

"19.08.2014 погані новини, з під Донецька. зі слів Макса Дондюка, "Донбас" в Ілловайську... Загинув прекрасний український американець "Франко" (Mark Paslavski), фак. Життєрадісний діаспорянин з канадським акцентом, як він фантастично красиво матюкався українською. Ці фото мав йому віддати - надрукували. Мріяв зайти в Донецьк і вернутися в Київ, продати квартиру у Львові і оселитися десь в затишних Карпатах..."

Підібрати би слів. Унікальна Людина, Франко, радий, що був знайомий. Маю честь і сумно - трохи більш як рік тому Франко дивився на мене з вікна автобуса, тепер - з надмогильного каменя посміхається так само. Знати би... Радів життю, як 20-річний хлопака. Приїхала його родина зі Штатів, з Німеччини. Мама, пані Орися, брат Нестор, двоюрідні сестри, кузина Лариса - гарна, велика родина, дуже приємні люди. Їх родина виїжджала з Союза в 1944-му, під час війни. Зібралися за одну ніч - мали б розстріляти... Захоплива історія.

На Франко будуть рівнятися сотні, тисячі нових людей, я в тому числі. Шкода, що в нього не було дітей, його крові - такий дух потрібно передавати в спадок... Все не даремно."

Іван Данів, "Родине гніздо село Крушельниця": "Меленчук Орест – австралійський фізик дослідник, мандрівник, якому в 1978 році довелось побувати в рідному селі, коли він відвідував наукову конференцію в Львові. Піддавши критиці цю владу, щодо побуту і життя його односельців, більше він уже не приїжджав на Україну. Це він був членом знаменитої команди мореплавців Кусто, є і книга його “Теплі і холодні моря Світу” (Сідней . SHYE/O Melenquk 1978с.75), де він також згадує і жаліє, що так мало знає про рідні Карпати, де він народився в 1917 році в с. Крушельниця. Ця книга вже перекладена на українську мову Шпиглем М. І., професором Австралійського-Гарвардського університету, члена ”Української родини” Австралії. Нею користуються географи, науковці. Я був дуже здивований, коли випадково весною 1999 року село відвідав, його вже внук Марко Паславський, такий собі простий навіть за манерами чоловік, який спілкуючись з автором книги "Село над річкою Стрий - Крушельниця" Данівим Зеновієм Дмитровичем, приїхав відвідати своє родове гніздо. Дуже приємний, по-своєму тихий, який вміє слухати (може, не все і розуміючи), щирими очима доводячи, що для нього ця земля є Святою, тому, що вона започаткувала його рід, самого його... Не знаю, я такий щасливий і щасливий мій тато (тесть Зеновій Дмитрович), що ми знайшли у світах вже свого Великого Крушельчанина. В нас є великі плани на майбутнє в духовному розбудові села. Наша крушельницька родина поповняється...."

"Іловайськ. Вічна пам'ять Героям."
(Відеокліп, створений однополчанами на пісню "Покидаю" групи "АйСіQ").

В м. Попасній вулицю Воровського перейменовано на честь загиблого бійця «Донбасу» - Марка Паславського.

1 липня 2015 р. на честь Марка його позивним - "Франко" названо один із танків танкової роти 46-го окремого батальону спеціального призначення ЗСУ «Донбас-Україна».