Біографія, яку за допомогою рідних склали однополчани: «Павлюк Сергій Олегович народився 24 березня 1986 року в місті Вінниці. Родину Сергія Павлюка добре знають і поважають у селі Пеньківці Літинського району, звідки родом батьки бійця. Його вже покійна бабуся по батьковій лінії все життя віддала навчанню дітей музиці, створила і довго очолювала місцевий самодіяльний колектив. Музикантами стали і два рідних дядька Сергія, старший з них, також Сергій, деякий час навіть акомпанував Миколі Гнатюку.

З 1 вересня 1992 року Сергій навчався у Середній загальноосвітній школі №19 м. Вінниці, закінчивши її 2001 року.

2004-го він був призваний на строкову військову службу, яку проходив у Кінологічному навчальному центрі Державної прикордонної служби України (в/ч 2418, м. Великі Мости Сокальського району Львівщини). У серпні того ж року був переведений для подальшого проходження військової служби до взводу охорони Центральної бази зберігання та постачання ДПСУ (в/ч 1471), 2005-го звільнений у запас.

У 2006–2007 рр. проходив військову службу за контрактом у Повітряних силах ЗСУ (в/ч А1459, м. Вінниця), на посаді лінійного наглядача. З 2010 року працював на Вінницькій кондитерській фабриці Кондитерської корпорації «ROSHEN».

У серпні 2014 року Сергій був призваний на військову службу за мобілізацією і призначений кулеметником батальйону оперативного призначення вінницького полку Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України – починаючи з травня, військовослужбовці цього підрозділу тримали оборону на «найгарячіших» блокпостах на Луганщині, у районі траси «Бахмутка», сіл Кримського та Нижнього.

З жовтня 2014 року старший солдат Павлюк пройшов три відрядження до району антитерористичної операції, неодноразово виявляючи мужність та професіоналізм. Під час оборони 32-го блокпосту він дістав поранення, після лікування повернувся у стрій. Лише під час останнього відрядження Сергій та його однополчани витримали 24 бої, не зазнавши втрат…

12 липня 2015 р. близько 19:00 на 156-му кілометрі автодороги «Київ-Харків», у межах міста Пирятин (Полтавська область), водій легковика «Фольксваген Джета» спробував вклинитися у автоколону з 40 машин НГУ із бійцями, які повертались додому після ротації, внаслідок чого сталося зіткнення з автобусом БАЗ, що рухався у колоні сімнадцятим. Автобус відкинуло вправо і він врізався у причіп-рефрижератор вантажівки ДАФ. Внаслідок цього ДТП загинув 29-річний старший солдат Сергій Павлюк, який буквально за 5 хвилин до зіткнення пересів на місце в першому ряду сидінь, помінявшись із товаришем.

Тіло Сергія було доставлено до Вінниці 14 липня, наступного дня його з військовими почестями поховали на Алеї Слави міського кладовища Вінниці».

Вадим Лісніченко, бойовий товариш: «У Сергія було багато планів. Хотів досхочу побавитися із сином. Востаннє він бачив його два місяці тому, в травні. За кілька хвилин до аварії він помінявся місцем із одним бійцем. Я сидів поруч і бачив, як він хотів якнайшвидше доїхати додому - летів мов на крилах. Але з чужої вини, нетерпимості, дурниці - загинув уже на мирній землі».

Дмитро Сьомчак, командир підрозділу: «Під час останнього відрядження до району АТО Сергій успішно вистояв 24 бої, давши гідну відсіч противнику. Ми тоді не втратили на полі бою жодного бійця - хто міг би подумати, що смерть чатуватиме на нас дорогою додому... Сергій був вправним бійцем, на якого можна розраховувати за будь-яких обставин. Він ніколи нікого не підводив. Давши слово, гідно тримав його до останнього. Із такими, як він, не страшно було йти у бій. Не страшно жити на землі, бо небо над нею тримає наш Сергій».

26 травня 2015 року на будівлі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №19 Вінницької міської ради урочисто відкрито меморіальну дошку на честь старшого солдата Сергія Павлюка, який проходив службу за мобілізацією у вінницькому полку НГУ.