Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно).

Позивний Добрий: "Моцарт (а саме так я знав його до останнього часу) був дивовижною людиною. Толерантний, ввічливия, навідь дещо тендітний у спілкуванні (а спілкувались ми в основному лише по радіозвязку під час сумісних чергувань на сусідніх постах), він викливав повагу своїм позитивним відношенням до життя та інтелегентністю, не зовсім, здавалось би, сумісними із службою в армії, тим паче, з війною. Завжди приязливий, він підтримував у мені розуміння, що не війна нас робить людьми, а ми робимо бійню війною, дотримуючись елементарних загальнолюдських норм поведінки, відкидаючи ненависть, злобу, нещирість, жагу помсти, тощо. ЩЕ більше вразило мене те, як він воював. Цей дійсно тендітний юнак, інтелегент, як я його називав, видав переважаючим силам сепаратистів такий бій, що на нього можуть і повинні рівнятись кращі з кращих воїнів нашої країни.

За його безпосередньої участі було зупинено наступ батальйону Оплот , при спробі захвату позиції Зеніт після падіння аеропорту. Батальйон в кількості 500 чоловік, та приданої йому танкової роти (в кількості 5-6 танків) після 6-ти годинного артилерійського обстрілу їхав захвачувати наші позиції. І Моцарт, який на той час був цу складі чергової зміни в кількості 16-18 чоловік, прийнява бій з переважаючими силами противника та в перші хвилини бою (а в цей час противник повністю обхватив нашу територію по периметру та декілька ББМ заїхало на територію, перерізавши її навпіл) зміг вогнем штатної зброї (ПКМ) спільно з постами "Хургада" та "Тунець" зупинити та відсікти від основної колони 4 Урали з набоями та особовим складом, 4 гармати МТ-12, МТЛБ та БТР а також не дати вступити у ближній бій (а решта колони в кількості приблизно 300 чоловік вела з нами бій на відстанях 15-100 метрів) приблизно 200 сепаратистам зі складу "Оплоту". Вони змушені були залягти за підбитою технікою та вести вогонь по нашим позиціям з відстані 300-400 метрів з боку шахти Бутівка та Промзони-Спартака. Дякуючи таким діям чергової зміни, решта особового складу змогли вийти в бій та зайняти заздалегідь підготовлені позиції згідно бойового розрахунку. Завдяки цьому сепаратисти позбавились можливості розгорнути в наш бік протитанкові гармати МТ-12 "Рапіра" та не мали змоги поповнити боєкомплект, що був на підбитих вантажівках. Це, я вважаю, стало одним із основних факторів, завдяки яким ми, в кількості приблизно 30 представників 95-ї бригади ВДВ та 30 чоловік Зведеного загону ПС ЗС України "Зеніт", змогли нанести значні втрати (близько 100 вбитими та велика кількість пораненими, 8од вантажівок, ; 4 МТ-12, 2-3 МТЛБ, 2 БПМ та декілька БТР, точніше не можу сказати, пошкодити 2 танки) та фактично позбавити боєздатності батальйон Оплот. Ворог був розбитий майже вщент, з нашого боку змогли відійти лише 4 танки та один БТР, та люди, що були в них (за ними), та й то не всі."