Дата та місце народження: 2 вересня 1975 р., м. Радомишль, Житомирська область.

Дата та місце загибелі: 29 серпня 2014 р., с. Горбатенко, Старобешівський район, Донецька область (47°45'08.5"N 38°06'08.1"E).

Звання: Полковник.

Посада: Т.в.о. командира бригади.

Підрозділ: 51-а окрема механізована бригада.

Обставини загибелі: Загинув 29 серпня 2014 р. під час виходу з Іловайського котла т.зв. Зеленим коридором. Був на броні БМП-2 з бортовими номерами № Н08ЖТ3064 та № Н06ЖТ7769, яку знищили на дорозі поміж с. Горбатенко та Новокатеринівка. У цьому БМП-2 загинули Кушнір І.М., Іонов В.А.. 30 серпня 2014 р. тіло Півоваренко П.В. разом з тілами 87 інших загиблих у т.зв. Іловайському котлі було привезено до запорізького моргу. Упізнаний за тестами ДНК. Похований.

Військова операція: Бої за м. Іловайськ.

Сімейний стан: Залишилась дружина та двоє синів.

Місце поховання: м. Київ, Лук'янівське військове кладовище (фото надгробку:   ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 3, ряд 4, місце 27.

Указом Президента України № 258/2016 від 17 червня 2016 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно).

Указом Президента України № 630/2021 від 10 грудня 2021 року, "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", присвоєно звання «Герой України» (посмертно).

від солдата	від розвідки 51 омбр	від сестри	від Канишевського Сергія	Офіцеру, командиру, бійцю від розвідника з повагою.