Володимир Кухар, заступник командира батальону: "Навчався у школі №241, згодом - у Голосіївському ліцеї. З 5 по 9 класи - у 15 школі, 9-11 класи - у школі імені Валерія Лобановського. Любив літературу, був
компанійським. До школи ім. Лобановського пішов, бо хотів отримати права водія. Школу закінчив у 2002 році.
Потім навчався у кулінарному коледжі (тепер Економічний коледж Київського кооперативного інституту бізнесу і права). Проходив практику в гастрономі навпроти
Київського ЦУМу, на ВДНГ. Працював барменом у ресторані біля кінотеатру "Загреб". За рік до закінчення коледжу пішов до армії. Служив у Чернігівській області,
згодом - у Кривому Розі і у Києві у залізничних військах.
Після армії закінчив коледж. Працював охоронцем в МАУП. Через рік вступив на навчання до МАУП (заочно). Спеціальність - менеджмент. Був старостою групи.
Працював охоронцем у центральному офісі охоронної фірми.
14 травня 2014 відбув до військкомату з речами, звідти - у Десну. У рідних та по роботах позбирали необхідне
спорядження - бронежилет, каску, берці.
Під час артобстрілу з російської території табору біля села Дмитрівка Луганської області в ніч на 4 вересня 2014 року Віталій проявив витримку та мужність.
Після того, як БРДМ поламався, везли на (пригнаному) джипі вбитого Олексія Ощепкова і (когось) пораненого.
Аполон після обстрілу Дмитрівки збирав зброю по наметах. Намагався завести і відігнати вантажне авто ще під час розривів боєкомплекту. Але машини не
заводилися - навіть ті, які щойно були справними.
Майже місяць простояв у серпні-вересні 2014 на позиціях в окопах біля кварталу Червоний Яр м.Луганська при
щоденних артилерійських обстрілах.
Віталік побував у відпустці і у відрядженні. Перший раз при поверненні з відпустки гнав з побратимами
волонтерський джип. Другий раз - гнали з Києва в зону АТО Таврію."
Сергій Тішаєв, військовослужбовець 3 взводу 2 роти 12 батальйону: "Коли ми у сенсі побуту облаштовували собі місце, він був такий щепетильний, інколи навіть
нудний : Ми і сварилися і, звісно, мирилися. Обговорювали машини. Говорили про політику. Достойних у політиці ми тоді не бачили.Віталік дуже добре готував.
Любив готувати, але готував не часто. Спали під мостом у Щасті поряд. У нас з Аполоном завжди була найкраща екіпіровка, найкращі речі. Любив зброю, техніку.
Змазку ми разом купували до зброї. Ми в інеті вибирали найкраще".
Владислав Клименко про Аполона: "Дуже нормальний хлопець. Надійний. Таких мало. Я вже не раз це говорив - на нього можна було розраховувати у будь-якій ситуації.
Роман Халецький як командир цим користувався. Тобто якісь завдання - щось організувати, щось робити, когось обдзвонити - завжди Вітальці доручав.
Віталька завжди давав собі раду".
Командир 3 взводу Роман Халецький про Віталіка каже просто: ідеальний солдат, у всьому надійний.
