|
Обставини загибелі: 3 травня 2016 р. о 12.45 отримав важке поранення в голову від
кулі ворожого снайпера під Мар'їнкою. Сашко знаходився на позиції з побратимами, обстрілів в цей день не було, в цей день був єдиний постріл
ворожого снайпера... Майже тиждень Сашко перебував у критичному стані, але 9 травня 2016 року у Дніпропетровській обласній лікарні ім. Мєчнікова
помер боєць АТО після тижневої боротьби за життя.
Сімейний стан: Залишились мати та сестра.
Місце поховання: с. Волошинівка, Баришівський район, Київська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 8, ряд 6, місце 28. 
Указом Президента України № 258/2016 від 17 червня 2016 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
 |
 |
 |
 |
| від Полуцької Віти Володимирівни |
від Музиченко Тетяни |
від мами |
|
|
|
 |
|
Вічна пам'ять
від сім'і Коваль |
від сім'ї Щербак |
Вічна пам'ять.
Марахівський О.В. |
|
|
| від Марченко Ірини |
Народився Олександр Полуцький 20 березня 1977 року у с. Волошинівка. Навчався у місцевій школі. Закінчивши Білоцерківське
педагогічне училище, Олександр здобув благородну професію вчителя. Пізніше сіяв розумне, добре й вічне у Перемозькій середній школі. Втративши батька, рано перейняв
обов'язки господаря, турботливо дбав про маму Ніну Григорівну та сестру Віту, був для них надійною опорою й підтримкою.
Війна на сході країни порушила спокій у родині Полуцьких - загострене почуття справедливості покликало Олександра піти до війська. Із серпня 2015 року в складі
79-ої окремої аеромобільної бригади ЗСУ (7 рота швидкого реагування) боронив співвітчизників від неправди, зла та агресора.
В центрі села Волошинівка встановлено пам'ятний знак на алеї Героїв. | 
