Обставини загибелі: 28 серпня 2016 р. під час бойового чергування в районі
смт Луганське (Бахмутський район Донецька область) потрапив під ворожий мінометний обстріл, під час якого був важко поранений. Майже місяць провів у
Харківському госпіталі, але лікарі так і не змогли врятувати йому життя. Помер 26 вересня 2016 р.
Сімейний стан: Залишились дружина та донька.
Місце поховання: м. Костянтинівка, Донецька область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 9, ряд 4, місце 11.
Указом Президента України № 58/2017 від 10 березня 2017 року, "за особисту мужність, виявлену у захисті
державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Навчався в Костянтинівській ЗОШ № 16, потім у 1989-1993 рр. – в Горлівському автодорожньому технікумі Донецького національного технічного університету.
1993-1994 рр. – служба в НГУ (в\ч 2262, Чугуїв, молодший сержант). Багато років пропрацював на підприємстві «Український бекон».
Мобілізований у березні 2015 року, служив головним сержантом – командиром відділення взводу охорони в Костянтинівському військовому комісаріаті,
позивний «Сан Санич». Після року служби був демобілізований, після чого підписав контракт на службу в 54-й окремій механізованій бригаді (в/ч В2970).
Мав можливість служити в тилу у м. Бахмут, проте сам попросився на передову, куди був відправлений у травні 2016 року.
28 серпня 2016 року під час бойового чергування на т.зв. «Світлодарській дузі» потрапив під ворожий мінометний обстріл, під час якого був важко поранений.
Майже місяць провів у Харківському госпіталі, але лікарі так і не змогли врятувати йому життя. Помер 26 вересня 2016 року
6 грудня 2016 року на фасаді Костянтинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №16 (вул. Преображенська, 60)
відкрито меморіальну дошку.
|