|
Обставини загибелі: Загинув 12 липня 2014 р. о 10.30 під час мінометного обстрілу вогневої позиції САУ 2С3
"Акація" в районі с. Червона Зоря, Шахтарський район, Донецька область, внаслідок детонації боєкомплекту. Разом з Владиславом загинув
старший солдат М. Калашник.
Сімейний стан: Залишились батьки.
Місце поховання: м. Лубни, Полтавська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 4, місце 36. 
Указом Президента України № 873/2014 від 14 листопада 2014 р., "за особисту мужність і героїзм,
виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі",
нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Рішенням Лубенської міської ради шостого скликання від 20 лютого 2015 року посмертно нагороджений
Почесною Відзнакою «За заслуги перед містом Лубни».
Рішенням 53 сесії Лубенської міської ради шостого скликання від 19 червня 2015 року Анатолія занесено до Книги Пошани
Лубенської міської ради.
 |
 |
Ты всегда останеся в моей памяти и всегда будешь моим любимым другом
Волохова Люба | 
Однокласники та Ліана Миколаївна: "Надворі осінь. Тихо опадає з дерев пожовкле листя, барвистим килимом милують око ще не зів ’ялі від лютих морозів
квіти... Так гарно навкруги, а серце огортає біль від того, що цієї краси вже ніколи не побачать сотні юнаків, які загинули в АТО, захищаючи рідну Україну.
1 серед них - наш Владислав. Владе (так по-дружньому ми тебе називали), ти був звичайним хлопчиком... Єдине, можливо, що відрізняло тебе від інших юнаків, -
це те, що ти намагався жити так, щоб нікому не завдати болю. А нам усім сьогодні так боляче від того, що немає тебе поряд з нами. Ти говорив про те,
що ми ще будемо тобою пишатися...
Владику! Ми пишаємося тобою! Але чому ж таким болем пронизує ця пошана наші серця? Ти не любив говорити багато, частіше просто щиро посміхався, а всі свої
думки й почуття висловлював у віршах. На жаль, багато із твоїх маленьких творінь загинули разом з тобою. Але ті вірші, що вдалося розшукати, зібрані у цій
збірочці, яка й стане безсмертною пам’яттю та болючим спогадом про тебе, наш любий Владику. Ми пишаємося тобою, любимо і завжди будемо пам ’ятати про
тебе..."
Надруковано збірку поезій Владислава Бєлоруса «Душа перелита у слово» |
