Беляк Геннадій Йосипович

Беляк Геннадій Йосипович

Дата та місце народження: 28 березня 1978 р., с. Рихальське, Ємільчинський район, Житомирська область.

Дата та місце загибелі: 19 травня 2014 р., м. Слов'янськ, Донецька область.

Звання: Солдат.

Посада: Номер обслуги.

Підрозділ: 95-а окрема аеромобільна бригада.

Обставини загибелі: Загинув від отриманих поранень під час мінометного обстрілу терористами гори Карачун поблизу Слов'янська, де розташований телерадіопередавальний центр, контрольований українськими військовиками.

Військова операція: Звільнення Слов'янська.

Сімейний стан: Залишились дружина та двоє дітей.

Місце поховання: с. Рихальське, Ємільчинський район, Житомирська область.

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 1, ряд 4, місце 6.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 599/2014 від 19 липня 2014 р., "за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Нагороджений медаллю ВГО "Країна" "За визволення Слов'янська" (посмертно).

від сім'ї Макарчуків

...Яким був у житті загиблий воїн-герой із поліського села? Працівники військкомату запам’ятали Геннадія, коли його мобілізували. Отримавши повістку, він прибув у Ємільчине у військкомат без будь-яких запізнень на точно зазначений час. Поводився як дисциплінована, врівноважена людина, яка знає, що її обов’язок — захищати.

У селі Геннадія знали як добру, порядну й працьовиту людину, — розповів рихальський сільський голова Григорій Шроль. — Після школи вчився на водійських курсах при районному відділенні Товариства сприяння обороні України. Згодом пішов служити в армію. А повернувшись, створив сім’ю і докладав усіх зусиль, аби забезпечити добробут своїх близьких. Працював за різними робітничими професіями. Останнім часом — в одній з київських фірм. Дружина Ольга працює на місцевому маслозаводі.

Односельчани кажуть, що Беляки добре господарювали, були зразковим подружжям. Дуже тішилася родина, що спільними зусиллями купили ошатний дім. Уже й облаштували його, нові вікна поставили. Біля хати охайно і багато барвистих квітів. Родина чекала швидшого повернення Геннадія: казав, уже скоро приїде... Нині у великому розпачі і дружина, і діти. Страшний удар для батьків.