|
Обставини загибелі: Загинув 5 квітня 2015 р. під час обстрілу бойовиками
з боку піщаного кар'єру з протитанкового керованого комплексу взводний опорний пункт на мосту в околиці міста Щастя під Луганськом.
В результаті влучення ракети в мінний шлагбаум стався вибух. Міни ТМ-62 здетонували. Разом з Владиславом загинули
підполковник О. Ковбаса,
старший солдат О. Федорченко та
солдат С. Гуров.
Місце поховання: м. Мерефа, Харківський район, Харківська область.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 10, місце 35. 
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Указом № 6 від 23 липня 2015 р. нагороджений відзнакою "Народний Герой України" (посмертно).
 |
Ти вiтром обiйми мене, до себе пригорни.
Ти Сонця доторкнись палаючим промiнням!
В iстерицi молюсь, щоб не було вiйни,
Щоб у серцях зiйшло добра живе насiння.
Тебе немає тут. Залишились самотнi.
Тепер ти серед хмар сховався назавжди.
Як справитись, скажи, iз наступом безоднi,
Як острах подолати безмежний висоти?
Ти був сильнiше нас. Та що там – залишився!
Я впевнена - i там ти посмiшкой лунА!
Ти не помер! Для нас – лише переродився!
Тепер i назавжди ти – сонячна Весна!
Ти обiйми мене i пригорни до себе.
Ти квiток подаруй чуттєвий аромат.
Ти в пам’ятi живий - з душею вище неба!
Тобi вiршi, посвяти, весняний НАШ Солдат!
Самойлова Катерина | |
