|
Обставини загибелі: Раптово помер 7 листопада 2016 р. внаслідок гострої коронарної
недостатності зразу ж після повернення з зони АТО, де проходив службу у складі 11-го окремого мотопіхотного батальйону (59-а окрема мотопіхотна бригада).
Сімейний стан: Залишилися батьки, сестра, син.
Місце поховання: м. Буча, Київська область (фото надгробку:  ).
Нагороджений відзнакою Міністра Оборони України «За воїнську доблесть». 
Нагороджений відзнакою Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО». 
Нагороджений медаллю "Захиснику Батьківщини". 
Нагороджений відзнакою «11 батальйон Київська Русь».
Народився 25 червня 1974 року у місті Сквира Київської області, того ж року сім’я переїхала на постійне проживання в селище
Гостомель. Закінчив фізико –математичний клас Бучанської школи № 4. Вищу освіту та звання офіцера повітряно – десантних військ отримав у Київському інституті Сухопутних військ.
У 1995 – 1996 рр. готував бійців для виконання миротворчої місії у Югославії. Був патріотом своєї країни. Вів активну громадську діяльність.
Від перших днів Андрій був активним учасником Євромайдану, після чого добровольцем пішов на війну. Звільняв Слов’янськ, воював у Дебальцевому та під Донецьким аеропортом. Прослужив усі 6 хвиль мобілізації.
З АТО повернувся 31 жовтня 2016 року і раптом помер 07 листопада 2016 року. Хвороба та смерть пов’язана із захистом Батьківщини.
14 березня 2019 року у Бучанській школі було відкрито меморіальну дошку на честь відважних випускників Блонського Андрія Анатолійовича і Нужного Дмитра Олександровича.
| 
