Богачов Олег Олексійович («Ківі»)

Богачов Олег Олексійович

Дата та місце народження: 14 березня 1992 р., м. Київ.

Дата та місце загибелі: 13 квітня 2015 р., с. Піски, Ясинуватський район, Донецька область.

Підрозділ: Добровольчий батальйон ''ОУН''.

Обставини загибелі: 13 квітня 2015 р. під час бою на околицях селища Піски (Ясинуватський район) Олег до останнього відстрілювався, щоб врятувати побратимів від оточення і дати їм можливість вивести поранених з поля бою. У перестрілці воїн отримав смертельне поранення.

Місце поховання: м. Київ, Лісове кладовище (фото надгробку:   ).

Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 7, ряд 2, місце 8.

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).


Нагороджений медаллю ВГО "Країна" «Доброволець АТО» (посмертно).

від мами від рідних

Маринченко Наталія (парамедик від Червоного хреста): "Олег... Синочок!" - знову кличе свою дитину мама, і прокидається. А, прокинувшись, все згадує і згадує. Ніби вчора було оте 14 березня, коли Олежка з'явився на світ... його не стало чотири роки тому, але сьогодні він з нами, у пам'яті рідних, друзів, знайомих. Кажуть, немає незамінних людей, є неповторні. Такого, як Олег, більше немає. У цілому білому світі немає. Кожен Герой залишає нам свій мовчазний наказ! Лице, очі, усмішка та дуже живий погляд дає надію, що все не дарма! «Слава Героям!» не просто слова... Слова, омиті кров'ю 23-річного Героя України Олега Богачова. Не знаю, як змогли пережити горе, біду, той розпач, що звалили небеса на батьків Олежика і боляче притиснули до землі... розбили серце в друзки... чесно, не знаю... а вони збирають уламки і живуть заради світлої пам'яті свого найменшого сина. Біль не вщухає, сльози не висихають. Його нема. Але до нього кожен день ідуть... Олег пішов. Пішов до спецназу Всевишнього.

Маринченко Наталія (парамедик від Червоного хреста): Просто дивитися в його очі не виходить. Ти стоїш біля нього. На Лісовому кладовищі. Сльозами залита ота Алея Героїв. А він тобі посміхається. В свої 23 посміхається з фото на пам'ятнику... Ти обіймаєш його батьків. І відчуваєш сльози мами, які падають на твої долоні. Ти співчуваєш її чорній хустині. Всім серцем співчуваєш. Але, змінити вже нічого не можеш. Тобі боляче від отого ,,не можеш". Занадто боляче, і ти не знаєш як навіть писати про це. Олег Богачов. Киянин. Доброволець батальйону ОУН. Позивний ,,Ківі". Ціною власного життя врятував трьох побратимів. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Посмертно. ... Весна квітує. Весна дратує. Весна обриває життя ще однієї молодої людини. До моєї свідомості вриваються болючі спогади. Мій Женя віз домовину з Дніпра. Сина батькам віз... а навколо цвіли абрикоси....... 2018-й. Квітень. П'ятниця, 13-те. Змін немає. Біль. Квіти. Сум. Свічки. Молитви. Бо 13 квітня, на наступний день після Великодня 2015-го, ота куля не знала, що він наймолодший син у батьків....

Шаповаленко Максим (парамедик от ОБСЕ): Ценой собственной жизни... СЛЫШИТЕ? собственной жизни. Содрогнитесь. Посмотрите в глаза родителям этого мальчика, там всё во взгляде читается. Родителям невероятных сил и терпения жить с этой болью. Спасибо ЗА ВСЁ, дорогой наш Герой Украины Олег Богачов! ?? Лёгочное кровотечение беспощадно. Снайперская пуля оборвала жизнь на Пасху. Сепаратисты звонили родителям и смеялись. И Господь видел эти злодеяния, а значит их час расплаты уже запущен. Просто вспомните о мальчишке, которому было всего 23. Который ценой своей жизни подарил вам спокойный ночной сон.