Бойко Олександр Олександрович ("Санич")

Бойко Олександр Олександрович

Дата та місце народження: 3 грудня 1981 р., м. Вознесенськ, Миколаївська область.

Дата та місце загибелі: 3 червня 2017 р., с. Катеринівка, Попаснянський район, Луганська область.

Звання: Полковник (посмертно).

Посада: Заступник командира загону.

Підрозділ: Окремий загін спеціального призначення ''Вега'', Західне ОТО НГУ.

Обставини загибелі: Загинув 3 червня 2017 року в районі села Катеринівка та окупованого міста Первомайськ, поблизу залізничної станції Садовий, у лісопосадці біля Кабанячого поля потрапивши під обстріл.

Сімейний стан: Залишились батьки, сестра, племінник, дружина та донька.

Місце поховання: м. Хмельницький, кладовище мкрн. Ракове, Алея Слави (фото пам'ятника № 1, № 2).

Орден За мужність III ступеня

Указом Президента України № 259/2017 від 2 вересня 2017 року, "за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рішенням Хмельницької міської ради від 20 вересня 2017 року присвоєно звання "Почесний громадянин міста Хмельницького" (посмертно).

Нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції» (посмертно).

Рішенням Хмельницької міської ради від 20 вересня 2017 року нагороджений Почесною відзнакою міської громади «Мужність і відвага» жителів міста Хмельницького (посмертно).

Солнышко любимое, как мы все скучаем за тобой. Люблю тебя. Ты наше все. Твои любимые девочки.
від дружини Світлани та доньки Катрусі
Повернись до нас живим! Ти нам дуже потрібен! Нам тебе дуже не вистачає!!
Родненькому братику от сестры
Дядя, ми тебе чекаємо!!!
Мені потрібні твоі поради!!!!!!!!!
від племінника
від Берегової Наталії Таке життя без тебе - не мало стати моїм.
Дружина Світлана
Татко, я кохаю тебе вище неба!
Донечка Катруся
Я завжди думаю про тебе...
Дружина Світлана
Повернути нажаль не можна, Забути неможливо...
від Мальованого Сергія

Народився 1981 року в місті Вознесенську на Миколаївщині. Закінчив Вознесенську загальноосвітню школу №7. 1999 року вступив до Одеського інституту сухопутних військ, 2004-го отримав диплом за кваліфікацією «Інженер з експлуатації та ремонту ракетно-артилерійського озброєння».

2004 року розпочав службу у Збройних Силах України на посаді інженера реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 24-ї окремої механізованої бригади (м. Яворів), у 2004—2005 рр. — заступник командира гаубичної самохідно-артилерійської батареї з озброєння гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 53-ї бригадної артилерійської групи 24-ї окремої механізованої бригади.

З березня 2005 року протягом десяти років проходив службу у 8-му окремому полку спеціального призначення (м. Хмельницький) на посадах командира групи спецпризначення загону спеціального призначення, помічника начальника служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини, з 2012-го — старшого офіцера розвідувально-інформаційного відділення штабу полку. Від початку антитерористичної операції на сході України брав участь у бойових діях, зокрема, в обороні Луганського аеропорту.

У квітні 2015 року переведений до Національної гвардії України, обійнявши посаду заступника командира загону — командира 2-ї розвідувально-пошукової групи спецпризначення окремого загону спецпризначення «Вега-Захід» Західного ОТО НГУ, дислокованого у м. Івано-Франківську.

У 2014—2017 рр. неодноразово перебував у районі проведення АТО, виконував бойові завдання щодо проведення розвідувально-пошукових заходів, ведення спеціальної розвідки, як безпосередньо на лінії зіткнення, так і в районах, де проводились оперативно-профілактичні заходи з протидії незаконним збройним формуванням. Зокрема, затримав російського офіцера-розвідника, який діяв на боці сепаратистів, виявив місце дислокації ворожого польового табору на 1500 осіб. 30 квітня 2017 вже уп'ятие вирушив у відрядження на Схід — у Луганську область.

3 червня 2017 року о 6.00 розвідувальна група у складі 6 чоловік на чолі з підполковником Бойком вийшла з міста Золоте на завдання. Поблизу села Катеринівка та окупованого міста Первомайська розвідники потрапили під вогонь противника. Це сталося поблизу залізничної станції Садовий, у лісопосадці біля Кабанячого поля. Близько 17:00 група повернулась у розташування 24-ї ОМБр в Золоте. За словами бійців, під час бою близько 10:28 командир дістав численні кульові поранення, йому намагались надати першу медичну допомогу, але він помер. Евакуювати тіло не вдалося через обстріл. Пізніше, повернувшись на місце бою, його не знайшли.

Лише 12 серпня в МВС України повідомили, що тіло загиблого знайдене пошуковою групою і доправлене у Сєвєродонецьк. 16 серпня 2017 року Олександру Бойку було посмертно присвоєне військове звання полковника, а 19 серпня на майдані Незалежності у Хмельницькому з офіцером попрощалися сотні містян.

Напередодні другої річниці загибелі, 1 червня 2019 року, на могилі Олександра урочисто відкрито та освячено пам’ятник.