|
Обставини загибелі: Загинув 28 січня 2015 р. під час мінометних обстрілів
взводного опорного пункту в районі м. Вуглегірськ Донецької області.
Місце поховання: м. Южноукраїнськ, Миколаївська область (фото надгробку:  ).
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 5, ряд 8, місце 40. 
Указом Президента України № 103/2016 від 21 березня 2016 року, "за особисту мужність і високий
професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений
орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Нагороджений відзнакою Громадської Спілки «Всеукраїнське об’єднання «Ми українці»
орденом «Хрест Героя» (посмертно).
 |
Присвячується рідному кумові Буйновському Ігорю Анатолійовичу,
який поклав своє життя в зоні АТО захищаючи нас і наших дітей від війни в нашому краї,в нашому домі. Пам"ять про тебе буде вічно жити в
наших серцях. Спочивай з миром в Царстві Божому!!!!
Пішов на схід. Та повернутись обіцяв.
Я пам’ятаю, як гуртом ми проводжали
Тебе в АТО. А ти сміявся та не знав,
Що там, на небі, вже для тебе готували.
Ти був в боях, ти бачив ворога лице,
Хоче лицем його оскал навряд чи зветься,
Коли попав із побратимами в кільце,
Ти розумів, що битись на смерть доведеться.
А мати в ніч ніяк заснути не могла,
Чомусь молилась, довго-довго так молилась,
Неначе сердцем поруч весь цей час була,
Аж поки пташка у вікно її забилась.
І в цю хвилину зрозуміла:»Вже нема
Її соколика», бо то в віконце билась
Його душа, мов птах, самотня та сумна,
І головою мати стомленно схилилась.
Мій друг — герой, загинув вчора на війні,
І ми продовжувати маєм його справу,
Стати на захист української землі
Бо захищаєм Батьківщину та державу.
Всіх до одного ми повинні пам’ятати,
Хто нас в цей час тяжкий на сході захищав,
Щоб знала кожна вбита горем мати,
Що не даремно син життя своє віддав.
(Вірш Світлани Олександрової)
від Галини Палий |
 |
| від Бабелюк В. О. | |
